Зерно зерн-корень о-окончание
Зернышко зерн-корень ышк-суффикс о-окончание
Зерновоз зерн -корень о-соединительная гласная воз корень окончание нулевое
1 На іншому муралі цього ж митця зображено хлопчика, який запускає паперові літачки. [... ім.], (який ...). хлопчика ЯКОГО? Головне з підрядним зв"язане сполучниковим словом ЯКИЙ
2 Чарівну українку, яка притискає до себе вишиванку, зобразив австралієць Гвідо ван Хелтен. [... ім., (яка ...),...]. українку ЯКУ? Підрядне знаходиться в середині головного і приєднується сполучниковим словом ЯКА.
Віддаль від мого будинку до метро 50 метрів.
Дівчинка гралася новою лялькою))
Золотиста пшениця виросла на полі))
Яскраве сонце освітило місто))
Хліб — це саме життя, його обожнюють і звеличують, навколо нього зосереджується все існування людини, йому підпорядковуються час і простір. Тому й культура наших пращурів була хліборобською. До хліба українці віддавна ставилися з особливим пошанівком: крихітка хліба від паляниці не може бути зметена зі столу під ноги разом із сміттям.
Хліб — усьому голова. У цьому прислів’ї відображено великий досвід і важливе життєве правило, осмислення ролі хліба в бутті українців і ставлення до нього кожного з-поміж наших співвітчизників.
Хліб відігравав величезну роль, по суті, у всіх обрядах українців, використовувався як ритуальна страва під час багатьох свят. Наприклад, під час обряду сватання батьки молодят обмінювалися хлібом, а під час запросин дарували випечені з пшеничного тіста шишки. А на весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя.
Так, хліб — це справедливість і добробут, праця й пісня. Однак найголовнішим є те, що хліб уособлює смерть і воскресіння, бо зернина вмирає, щоб воскреснути й подарувати людині десятки інших зернин. Людина ж, споживши хліб, вирощуватиме в душі добрі почуття, а в розумі — хвалебні думки.
