Есть две стороны. Победа - он сам ушел, не платя повинную барыне и не извещая никого о своем уходе. Он исполнил приказ барыни и как раз-таки выполнил его очень хорошо.
Поражение же заключается в том, что он не смог справится с убийством единственного существа, любовь к которому была взаимной.
Больше всего, конечно, победы.
<span>Ну, что вы, совершенно разный подход. Даррел писал исключительно о том, как сохранить животное, описывал ошибки и неудачи в содержании с большим сожалением. Этот человек- натуралист с большой буквы. Куприн и Чехов- больше охотники за добычей. </span>
Людська гідність – це, мабуть, найважливіша, можна сказати, абсолютна цінність, якою повинна бути наділена кожна людина. Адже, перш за все, людина просто біологічна істота, яку цілком природно обурює утиск, насильство чи обмеження у правах. Звичайно ж, у сучасному світі ми обмежені у правах і повинні дотримуватися не тільки державних, а й моральних законів. Але, попри все, кожна людина прагне мати відчуття свободи, зазіхання на яку і вважається образою людської гідності.
Крім того, людина – це духовна особистість, яка не терпить насильства над своїм внутрішнім світом, тобто морального насильства, особистість, яка захищає свою власну унікальність і право бути самим собою. З якогось моменту у житті кожної людини з’являється щось інтимне, якісь особисті справи, власний смак, приватне життя. Все, що стосується кожної окремої людини, все непередбачуване, незрозуміле, несхоже і на сторонній погляд ніяк не виправдане та навіть інколи нікчемне, слід вважати непідзвітним, непідконтрольним, недоторканним, слід зараховувати до людської гідності. Так поступово людська гідність стає для кожного з нас синонімом особистого, тобто недоторканність особистості, на мій погляд – це і є людська гідність у повному сенсі цих слів.
Особисто я вважаю, що почуття гідності будується на найцінніших моральних заставах, які людина розвиває в собі і поважає в інших. Для того, щоб стати гідною для оточуючих людиною і отримувати повагу інших, перш за все, треба поважати самого себе. Для цього вкрай необхідно враховувати ті якості, які завжди вважалися моральними цінностями. До них можна віднести поважність, чесність, доброту, працьовитість, безкорисливість, співчуття тощо.
Гідна людина ніколи не дозволить себе принижувати, ніколи не дасть в образу себе і не пройде повз образу іншого. При цьому така людина буде з повагою ставитися до свободи особистості оточуючих. Гідна людина обов’язково ввічлива, добра і розумна, вона вміє прощати іншим їх слабкості. Про таких людей інколи кажуть, що вони гідні не тому, що не мають негативних рис характеру, а тому, що у них ярко виражені позитивні риси.
На мій погляд, гідність вимірюється на своєчасною допомогою іншим, альтруїзмом і добрими справами. Гідна людина не буде заподіювати іншим страждання, біль і навіть незручності. Коли у людини чітко сформовані погляди на моральні ідеали, вона буде робити усе для того, щоб наблизитися до цих ідеалів. Гідна людина завжди буде прагнути якнайближче стати то того добродійного образу, який вона вибудувала у своїй свідомості.
Придумать диалог между комаром и лягушкой можно так:
- Кто это так чудесно жужжит?
- Это я, комарик. А ты кто?
- А я лягушка. А подлети-ка ты ко мне поближе, комарик.
- А зачем?
- Я хочу поближе разглядеть твои прекрасные крылышки и длинный носик.
- Ну что, я красив?
- Да. А может ты подлетишь еще поближе, чтобы я услышала твое прекрасное жужжание?
- Конечно, лягушка. Слушай! Жу-жу-жу.
Не успел комарик присесть на лягушку, как она слопала комара.