Щирому золоту не потрібна проба, а добрій людині — прикраси 172. Хоч ти дуже любиш гроші, будуть твої ноги босі (ІМФК, 29-3. т. 8в). 173. Хоч у голові пусто, аби грошей густо (Ном.. 31).— Див. 2, голова. 174. Хто грошей не має, той пішки махає (Укр. пр., 1963, 295). 175. Xто грошей не має, той спокійно спить (Н. п.. Вол.).— Біл.: 1р., І, 79. 176. Хто гроші має, той всього придбав (Мал.. 212). 177. Хто гроші не рахув, того біда частує (Прип.. 85). 178. Хто мас гроші хмуриться, а хто це мас грошей журить ся, як обійтись без них (Прип.. 85). 179. Хто ИЄ береже грошей. ТОЙ їх не стоїть (Ном.. 193: Укр. пр.. 1936. 296). 186. Хто не мас грошей v кишені, мусить мати їх на язиці (Прип.. 85). 181. Хто не стоїть за грошом, той і шеляга не варт (Закр.. 218). 182. Хто розкидає гроші руками, ТОЙ буде шукати їх ногами (Прип.. 85). 183. Хто ся з грошима не рахує, гою біда частує (Фр.. 1. 2. У76). 184. Хто хоче гуляти, мусить гроші мати (ІМФЕ, 29 3. 140, 7). 185. Чим більше грошей мас. ТИМ більше плаче (Зак. пр., 78). 186. Чий кінь, того і гроші (Укр. пр.. 1963. 295).— Див. 1, кінь. 187. Чиї гроші, того п совість (ІМФЕ. 14-3, 211. 193). 188. Чого за гроні і не можна зробити? І бога за гроші можна купити (Чуб., 244; Укр. пр.. 1955. 26; 1963, 212). 189. Чого гроші не зроблять! (Укр. пр., 1963, 296). 190. Чоловік без грошей, як пташка без крил (Прип., 85). 191. Чоловік гроші збирає, а чорт мішок шиє (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 483. 192. Чужі гроші не гріють (Фр., 1, 2, 476). 193. Щади гроші на чорний день (Вік живи, 19). 194. Що не доложиш очима, то доложиш грошима (ІМФЕ, 29-3, 135, 31). 195. Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина (ІМФЕ, 8-К2, 27, 58, Яворн.; Укр. пр., 1963, 21; Н. ск., 1971, 48). 196. Як возьмеш уперед гроші, то робиш як дурно, а як заплатив уперед гроші, то наче й не платив (Укр. пр., 1963, 295). 197. Які гроші, такий і товар (Перем., 1854, 102).— Біл.: Рапап., 241. 198. Які гроші, такий крам, які халяви, такий пан (Прип., 85). 199. Як не будеш грошей шанувати, то не будеш їх мати (ІМФЕ, 29-3, 115, 7). 200. Як треба гроші дати, то так, як зуба рвати (Прип., 85). 201. Як чоловік має багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то більше розуму (Там же). Золото. 1. Блищиться, як злото, а всередині — болото (Фр., II, 1, 198: Прип., 144; Укр. пр., 1936. 312). 2. Від злота аж капає (Фр.. II, 1, 198). 3. Де треба — свисни та золотом блисни (Укр. пр.. 1963, 139). 4. До злота в кождого охота (Фр.. II, І, 198). 5. За злого не єден лізе в болото (Там же). 6. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно (Укр. /ір.. 1963. 293; Н. ск., 1971. \2). 7. Золота іглиця всюди пролізе (Фр., II, І, 208). 8. Золота швайка мур пробиває (Ільк.. 38; Ном.. 30; Укр. пр., 1936. 68; 1963, 136). 9. а) Золотий ключ до кождих дверей прийдеться (Ільк., 38; Фр., І, І. 209); б) Золотий ключик до кожних дверей придасться (Ном.,
<span>діяти згідно з розпорядженням діяти всупереч нашим пропозиціям діяти по правилах до відома студентів
добрий характер довести причетність
документи для перевірки досвідчений інженер
інші пропозиції <span>дякую Вам</span></span>
Ответ:Дощ наздогнав нас. Перші краплі його навшпиньках йдуть по запорошеній дорозі, ніби вислана тільки розвідка. Здається, що це тільки проба дощу. Але ось вже шумно, суцільною стіною кинулися головні сили.
Дощ бушує над полем. По дорозі біжать пінисті струмки, неначе наслідують бурхливі річки. Вітрове скло заливають суцільні пінисті потоки, а дах фургона гуде, як великий барабан. Але літній дощик не те, що восени. Він йде відразу, так само як і почався.
Умиті поля дихають глибше. На вусатих колосах ячменю, як алмазні підвіски, виблискують крапельки вологи. Попереду, над дорогою, встає кругла семиколірна веселка, немов святкові ворота.
Без минулого немає майбутнього. Надворі ХХІ століття: грандіозні відкриття в галузі науки і техніки, феноменальні здібності людини-робота тощо. Однак чомусь ми все ж таки робимо помилки, не замислюємось над тим, як їх виправити. Хтось живе у віртуальному світі й поливає брудом своїх друзів, хоч насправді під час реальної розмови усе навпаки. Ніколи не пізно очистити від непотребу комірки свого розуму і жити по-своєму. Якщо ми постійно думатимемо про минуле в поганому аспекті, ми не зможемо себе запрограмувати на довге і щасливе життя, як це є у японців. Світ змінюється. Хтось святкує 9 травня як День Перемоги, а інший вшановує пам'ять тих, хто поліг за свободу. На хвильку задумаймось: "Що ми розуміємо під поняттям "майбутнє"?". Це ж не лише успішне життя зі своєю коханою половинкою і любими діточками. Це прагнення постійного самовдосконалення задля духовного оздоровлення своєї душі. Чому ми, українці, найбільш нещаслива, не усміхнена нація? Усе через постійні утиски, гноблення, смерті, тисячолітні страждання, описані тим же Шевченком, Багряним чи Андруховичем, Ліною Костенко. Ці болючі проблеми так врізалися нам у пам'ять, що, здається, ми ніколи не вийдемо з цього стану. Тому потрібно шукати виходу будь-якими методами: йога, прогулянки на свіжому повітрі, вправи. Усе, що колись здавалося звичним, зараз відійшло у минуле. Майбутнє - це не ілюзорне щастя в рожевих окулярах і не фікція. Це реальність, яка можлива лише завдяки самоусвідомленню себе як частини суспільства. Мусить бути закладена ще з дитинства свого роду національна ідея, місія, яку людина виконувати все життя. Звісно, благочинні справи будуть плюсом у біографії людини. Не можна покладатися на когось підлаштовуючись під себе і думати "а може мине". Це схоже на песимістичне твердження, що "своя сорочка ближча до тіла". Я не кажу, що ми усі маємо бути Сократами, аби побудувати чудове майбутнє. Далебі це не так. Потрібно лиш жити за законами добра, працювати на благо Батьківщини, кохати найдорожчих людей усім серцем і щастя, оте майбутнє, немов чистий кришталь, засяє на найближчому горизонті. Все. Дякую за увагу!!! Більше нічого не зміг придумати!!!
