<span>Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб. </span>
<span>Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь. </span>
<span>Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. </span>
<span>І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя. </span>
<span>Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення. </span>
<span>Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним. </span>
<span>Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб: </span>
Привіт!Привіт,РАдий тебе бачити!Я теж,як Тии провела(провів)весняні канікули?Оооо,дуже класно,скільки цікавих пригод,познайомився(познайомилась)з новими друзями,була в зоопарку та їздила на екскурсії,а ти чим займалася на цих кінікулах?А я мало їздила до тітки і всі канікули провела там,так що в мене нічого цікавого.хотілося б ще канікулів тоді б я їх провела веселіше.Нічого,ще канікули будуть і ми з тобю двоє кудись поїдемо.Оооо,чекаємо вже цього.Ну до зустрічі!Бувай!
Кажуть що осінь навіює сум. А я не згоден! Мені подобається осінь,якщо глибоко не замислюватися над тим , що природа нібито вмирає.
Я люблю дощову погоду. Дощ стукотить по парасольці чи по даху , а мені байдуже. Він ніби створює враження невпинної дії.
Особливо вражає мене осінь яскравістю й різноманіттям барв. Нещодавно темний ліс чи парк раптово засвічується жовтим сяйвом. Таке ж воно гарне , це різнокольорове листячко!
<span>На літніх канікулах я обов'язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. </span>
<span>Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір'я з літньою кухнею, садком, городом. </span>
<span>У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в садку і кущі смородини. </span>
<span>На городі також всього багато: і цибуля, і часник, і редиска, й огірки, і помідори. А картоплі майже ціле поле. На краю городу посаджені соняшники, так цікаво за ними спостерігати: вони дійсно повертають свої голівки за сонцем. </span>
<span>Ще моя бабуся дуже любить квіти. Під вікнами хати і на вулиці ростуть чорнобривці, ромашки, троянди. </span>
<span>У бабусі і дідуся живе великий собака Пірат, є ще дві кішки. А крім того — кури, качки та коза Дінка з козенятами. </span>
<span>Ранок починається на світанку. Кричить півень і всіх будить. Я кілька разів прокидався разом з бабусею. Ось вона виходить, випускає курей, качок, сипле їм Крупи. Маленьких пухнастих курчат та каченят треба годувати чимось особливим. Потім бабусі треба подоїти козу Дінку та вивести її на травичку недалеко від двора. Козенята ще маленькі, вони залишаються в сарайчику. </span>
<span>За всім цим спостерігає Пірат, він бігає за бабусею, крутить хвостом, нібито посміхається і терпляче чекає, коли ж і його нагодують. </span>
<span>Дідусь з ранку вже накосив трави за двором і поклав її сушити. Це для Дінки на зиму. </span>
<span>Потім ми снідаємо, бабуся після цього йде на город. Я їй допомагаю або щось майструю з дідусем. Можна з сусідськими хлопчиками піти поплавати у ставку. </span>
<span>Потім обід, ще якісь справи, щоб бабусі допомогти, потім вечеря. Іду э Піратом за козою, приводжу її додому. Бабуся її подоїть і дасть всім молока: і мені, і дідусеві, і Пірату, і кішкам. Тут і вечір, і очі вже злипаються. На телевізор часу немає, справ у селі багато. </span>
