Чіпка: "з дитинства виродок і байстрюк"; "ніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника"; не вірить у справедливість, бо "немає правди між людьми"; борець за правду і справедливість, який перетворюється на розбійника та пропащу силу; вірний у дружбі; сміливий, безбоязний бунтар; терплячий; вольовий; наполегливий.
Галя: "польова царівна", щира, добра, вразлива, справедлива, жаліслива.
Христя: бідна сирота, загартована у дитинстві тяжкими випробуваннями; жаліслива; має практичний розум, уміння розрадити, підказати та застерегти від непоправних помилок.
Мотря: бідна трудівниця; чесна, справедлива; любляча та ніжна матір.
Лушня, Матня, Пацюк: "пропаща сила", ледарі, злодії, любили чарку, нехтували народною мораллю.
Пани Польські: "людські п'явки", жорстокі, егоїстичні, амбітні, вважають себе "вищими" за всіх інших, безжальні, несправедливі.
Гуманізм
ренесансний , класичний
мислить , створює , пізнає
високе призначення , гідність людини
рух
ПОЯСНЕННЯ :
гуманізм поділяється на два види :
(вище згадано)
На питання Альфонса Арагонського, в чому полягає справжнє призначення людини, Манетті коротко відповів — «діяти та мислити»; створює - новий ідеал людини ; Самі гуманісти розповідали про себе таким чином: Леонардо Бруні визначав studia humanitatis так — «пізнання тих речей, які відносяться до життя та звичаїв, і які вдосконалюють та прикрашають людину»[9] ; вірили в високе призначення та гідність людини ;Гуманізм - європейських рух епохи Відродження.
Толерантність
правильна , поважна
терпить , поважає , не ображає
особлива поведінка , спосіб життя
делікатність
Вязанка колломийок-це дозвілля молоді
Ставлення до Наполеону у кожної російської людини і справжнього патріота своєї Батьківщини може бути тільки одне – як до агресора і загарбникові , який приніс руському народові нестерпні страждання, змусивши терпіти позбавлення і смерть. Особливу увагу в період своєї влади Наполеон приділяв роботі поліції, на чолі якої поставив свого відданого прихильника Фуше – хитрого провокатора і спритного шпигуна. Це було викликано тим, що він дуже боявся зради і всіма силами намагався захистити себе від зазіхань ворогів. Наполеон Бонапарт вів жорстку політику, яка дозволяла йому утримувати владу і заздалегідь розправлятися з супротивниками.
<span>Внешний вид (портрет) Остапа изменяется в зависимости от условий и возраста. В начале это стройный и крепкий парень, с черными глазами, орлиным носом и темным молодым усом на загорелом лице. Когда Остап был ранен, «его молодое лицо словно привяло, на уста упал загар». В конце </span>произведения<span> видим героя седым дедом. У него косматые брови и «мутные глаза», что смотрят в пространство, а улыбка «раздвигает сморчки».</span>
«...Его, стройного и крепкого, с красивыми глазами, орлиным носом и темным молодым усом на запаленном лице».
«Пусть оно воспылает без огня и дыма...Бегство... Пойду за Дунай, может, еще там люди не пособачились...»
<span>«И разве он сам за весь свой двадцатилетний возраст не был лишь господским скотом? Разве его отец, маты, Соломия, даже дедушка его, что ходил в </span>Сечь<span>, а потом резал господ в Умани,- разве же они не стали таким скотом? Когда бы они не были господским товаром, то не мог бы </span>господин<span> развести его с Соломией и силой отдать ее за своего хурмана, не мог бы седого дедушки подвергать пытке на конюшне нарощами... не хвалился бы освежевать Остапа </span>за смелое слово».
Соломия - красивая и сильная женщина. Она имеет высокую и крепкую, «как на доброго мужика», фигура, красивое, «свежее, полное лицо, с карими глазами, которое так выразительно белело при клетчатом чепце и прядях черного волос».
<span>«Соломия была определенная, что не разрешит перевезти Остапа за Дунай. Как это произойдет, что она сделает, она не знала, но уверенность в том возрастала в ней с каждым днем. Она готовая пойти на видимую смерть, когда это надо».</span>