Так можна вважати.тому що Варвара Трохимівна знала цього хулігана і вона не важала його добрим,хорошим,вона думала про нього зовсім навпаки.Тому що він відрізнявся від всіх.
Лось загинув. Але до дітей прийшов меньший лось і вони пообіцяли захичати лося.
-Алісо привіт, ти як??
-Ой, потрохи відходжу від всіх подій. Ніяк не можу звикнути, до того що стіл не розтягується. Завжди боюсь, що якщо щось з*їм знову виросту чи зменшусь.
-Да, але ж тобі сподобалося?
-Звичайно, я б знову пройшла це все.
-Так, тільки на наступний раз бери мене з собою
-Ти жартуєш, оце то в тебе жарти!!??
-Та ні, я серйозно
В той час різна Українська символіка чи приналежність заборонялась. Митці того часу часто йшли проти влади пишучи твори на Українській. Комуністична влада в СССР не хотіла мати меншу територію, і тому придушували будь які ознаки того що Україна - вільна держава. А митці хотіли зробити Україну вільною, незалежною, і саме тому вони зосереджувалися увагу на нашій, Українській народній творчості
Народився він 24 травня 1912 року на Вінниччині в родині хлібороба. Змалечку йому прививали почуття щирості, любові та людяності. Ще з дитячих років він з жадністю поглинав усі книги, що були вдома та в місцевій бібліотеці. Навчаючись у Вінницькому педагогічному інституті Михайло робить перші літературні кроки. За редакцією А. Малишка виходить його збірка «Добрий ранок». В роки Другої світової війни служив на фронті, де отримав поранення у голову та спину. Будучи списаним медкомісією у зв’язку з пораненням, він починає працювати військовим кореспондентом в газеті «За честь Батьківщини». У воєнний період зав’язується дружба з М. Рильським, який стає його наставником та прикладом для наслідування. За його допомогою виходять дві збірки фронтових віршів — «Провесінь» та «За ясні зорі». У Михайла Стельмаха була чітка громадянська позиція – він виступав за мир. Саме тому був обраний делегатом Асамблеї ООН від України та нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Був одружений та мав трьох дітей. Михайло Стельмах має звання Героя Соціалістичної Праці. Він був депутатом Верховної Ради СРСР та академіком АН УРСР. Входив до Спілки письменників України. Окрім прози та поезії, він займався написанням п’єс та сценаріїв для фільмів.