С подлостью и предательством Гринев столкнулся благодаря Швабрину. Швабрин- человек подлый, лживый, хитрый, который ради своей выгоды примкнул к рядам врага (то есть перешёл на сторону Пугачева) Этот поступок модно расценивать как предательство
Благодаря Швабрину Гринев столкнулся и с ложью. Швабрин оклеветал в начале Машу Миронову, а позже и всю семью коменданта. Марию он представил Петру как продажную девушку, готовую отдать свою любовь за дорогие украшения.
С жестокостью Петр Гринев встретился, когда Пугачев казнил простых, невинных людей. Так же это можно расценивать как и несправедливость
Коли письменник створює оповідання, вірш або п'єсу, в його уяві постають образи різних подій, людей, явищ. Щоб точно, виразно, яскраво відтворити ці уявлювані образи, письменник, по-перше, добирає слова потрібного змістового відтінку та емоційної забарвленості; по-друге, використовує різні художні засоби. Наприклад: «Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)
(«...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)
<span>Для зримого зображення пожеж, розгрому, жаху, що несла в собі орда, автор використовує порівняння, епітет, гіперболічну метафору, уособлення. Розгубленість героїв, їх безпорадність, смертельний переляк, а разом з тим і силу волі, нескореність, прагнення перемогти передають риторичні окличні речення та вигуки. </span>
<span>Про копітку роботу автора над мовою свідчать рукописи творів. Нерідко одні слова письменник по два-три рази заміняє на інші, поки знайде ті, які найточніше передають думку, найяскравіше зображують предмет чи явище, найповніше виражають ставлення автора до нього, дають йому оцінку. </span>
Родных много, а мать роднее всего.
Нет милее дружка, чем родная матушка.
Без матери и отца изба не красна.
Добрая мать добру и учит.
Дитя не плачет, мать не разумеет.
Родная земля — матушка, чужая — мачеха.
Мать кормит детей, как земля людей.
Родина-мать, умей её защищать.
Одна у человека родная мать,
Она является идеальным персонажем, т.е. отражает идеальное представление Пушкина о женщине.
В школе ходил человек невидимка и я очень испугалась
Моя подруга испугала меня она одела шапку невидимку
Я люблю лето потолкало водители мне дают шапку неведимеу
Мой друг боится невидимок
Я дома увидела призрака он был невидимкой