Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках (А. М'ястківський).
Осіннє листя, змокле під дощем, світилося сумним світлом (І. Вільде).
Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі(Дніпрова Чайка).
<span>Я люблю українське село, повне шуму, повне дум (В. С.)
</span><span>Увесь цей степ, залитий сонцем, огорнутий голубими дим -ками весняних випарів, навіває на людину до життя. ( Гр. Тютюнник)
</span><span>На березі хвилястої Десни стояло оповите в сни місто. ( М. Рильський)
</span>Мріють про весну опушені білим хутром берези
<span>й осики клени і липи. </span>
<span>(За А. Волковою ) </span>
Моркв'яний, олов'яний, риб'ячий, дерев'яний, мавпячий, кам'яний, тьмяний.
Роз'їхати, роз'єднати, роз'їсти, роз'ятрити.
Апостроф згідно правил: перед я,ю,є,ї перед б,п,в,м,ф та перед префіксом, що закінчується на твердий приголосний.
Штурмувати небо- боротися за щось
Осінь-чудова пора та остання можливість насолодитись зникаючими моментами літа. Напів-оголені дерева, шарудящі під ногами пожовтілі, листя - то образ осені. Десь на полях вже лежить охайно зібраний урожай. Відлітають птахи, бо вони вже почули легкий, але пронизливій та прохолодний осінній вітерець. Від легенького похитування тримтять та обсипаються листя з дерев.
За допомогою такої польової рослини,як жито люди мають змогу пекти хліб.