-Синку, час вечеряти! -Мамо, ну ще трішки, ну.. ну.. зачекай трішки, ось так його, так! -Добре п*ять хвилин! -Авжеж! Ось тобі тримай! Ось так його! Єєє! -Синку, ти затримався ти вже десять хвилин граєш, я приготувала... -Так, так! Мені зрозуміло я зараз! Ось йому! Синку ти вже дорослий, тим паче дев*ятикласник! А ще досі граєш в ці комп*ютерні ігри! - Мамо я вже йду! Та не треба.... вже вечеря холодна....
Ґ 'у д з и к
'-це наголос
" Мовчання- золото". Знаємо цю істину з дитинства , але чомусь часто про неї забуваємо. Не вміємо мовчати, слухати, не галасувати.
1.Весна була надзвичайно красивою та чарівною.
2.Ясної днини кружляє над землею срібне павутиння.
3.У повітрі загув вечірній дзвін, розносячи по місту людям звістку.
4.Нечувані морози нам обіцяють на зиму.
5.Крапелька холодного дощу впала на мою долоню.
6.Мене надихнула на поезію пісня, яку я раптом почула по телевізору.