По моему мнению его взгляды раскрываются перед его смертью
Однажды знойныв летним вечером шла по узким улицам простая девушка. Она пришла из леса. В месте куда она пришла украли принцессу. И каждую девушку приглашали в замок чтоб проверить она ли принцесса. Настала очередь и той девушки. Она зашла в замок. Её переодели, покормили,искупали и улажили спать перед тем как уснуть девушке принесли горох и вино чтоб она села это. Одна горошина закатилась под перину и утром прицесса была в плохом виде. Так король понял что это его доч.
Возраст, звание, тот круг, из которого оба вышли, получив одно воспитание, образование... Умение смотреть на мир своими глазами. не бояться самим думать, критически относиться к тому, к чему многие привыкли, притерпелись.
Умение владеть словом - одного интересно слушать, другого - Печорина - читать
План романа "Дубровский" по главам
1. Ссора старых приятелей.
2. Несправедливый суд.
3. Домой.
4. Не надо лекаря, батюшка скончался.
5. Я здесь уже не хозяин.
6. Пожар.
7. Разбойники.
8. m-r Дефорж.
9. Трапеза у Троекурова.
10. А предчувствие не обмануло.
11. Затея Дубровского.
12. Спокойно, Маша, я Дубровский.
13. Князь Верейский.
14. Сватовство.
15. Княгиня или разбойница?
16. Пожалуйста, не хочу за князя!
17. Кольцо.
18. Князь мой муж.
19. Последние сражение.
Риси характеру головного героя: Сміливість, терпіння, упертість, життєлюбність Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею». Джек Лондон не дав імені своєму героєві, який утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання й у двобої з природою відстоює своє право на існування.