<span>Ось вона стоїть, українська хата, в якій народ наш не шукав захисту від безмірності історії, бо мав душу нелякливу й вільну, хата, з якої вийшли Тарас Шевченко і Павло Попович, сини землі нашої, що сягнули зір силою свого духу</span>
Ми звикли називати себе й суспільство,до якого належимо,українською нацією. А що ж означає таке популярне сьогодні слово "нація”? Учені стверджують,що це - певний колектив людей,які мають спільне походження,спільну культуру. Однак найголовнішою ознакою,що дає право називатися нацією,є мова – найбільша духовна цінність українського народу.Не раз бувало,проходячи повз незначної кількості людей,до нас линуть такі вислови,які просто неприємно слухати. На жаль,сьогодні я все рідше і рідше зустрічаю людей,які володіють і вміють розмовляти рідною мовою.Мене,досить часто,цікавлять питання: чи вміємо ми спілкуватися?,чи ставимо собі за мету досягти успіху в певній справі за допомогою доречно сказаного,вміло використаного ввічливого слова?, чи завжди усвідомлюємо силу свого слова?, чи остерігаємось завдати необережним словом душевної рани співрозмовникові? Спостереження показують: не всі і не завжди.Живучи в постійному дефіциті добра,милосердя ми непомітно для себе спростили,збідніли етикет спілкування,засмітивши його нецензурною лексикою. Ця лексика вже так влилася в наше спілкування, що і у світі,напевно,не залишилося жодної людини,яка б нею не користувалася. Тема використання нецензурної лексики у мовленні дуже актуальна серед підлітків. Між ними побутує така думка,що вживання подібних слів допоможе здобути визнання і у своїх однолітків, бо виявляється,що користуватися такими висловами стало модно. Та чи приємно нам слухати таку мову,де раз у раз проскакує "гостре слівце”? Думаю,що ні. І якщо навіть у підліткових компаніях це,можливо,допоможе стати "своїм”, але аж ніяк не стане у пригоді,коли доведеться здобувати потрібну освіту чи зайняти гідне місце в конструкції суспільства. Вживання нецензурної лексики може призвести до того,що зможеш втратити найближчих друзів. Недарма давньогрецький філософ Піфагор говорив: "Бесіду варто вести так,щоб співрозмовників з ворогів робити друзями,а не друзів – ворогами”.<span>Ми не повинні псувати свою мову нецензурною лексикою,адже це отруює спілкування і сприяє деградації суспільства,що неможливо для держави,яка прагне самовдосконалення.</span><span>міні твір у публіцистичному стилі "Молодь і культура мовлення"
</span>
Ответ:Мабуть, не знайдеться жодної людини, яка б не раділа настанню літа. Особливо його чекають всі школярі, адже попереду тривалі літні канікули. А це означає, що навчання не затримує на одному місці, можна здійснювати різні подорожі, відпочивати та насолоджуватися теплом сонячних променів, милуватися красою пахучої природи.
Я теж люблю літо, це моя улюблена пора року. Мені дуже подобатися їздити за місто на дачу до бабусі, особливо, коли вже починають дозрівати різні ягоди: полуниця, малина, смородина, аґрус. Люблю вставати зарано, щоб встигнути насолодитися сходом сонця, послухати ранішній спів птахів.
Объяснение:
Ответ:
Объяснение:
Я гадаю, що моїм покликанням є допомагати людям. Я відчуваю це бажання. Коли я був (ла) малим дитинчам, завжди допомагала малим курчатам. Зараз я читаю багато літератури про лікування різних захворювань. Мені подобається рятувати та лікувати. Звісно лікарем бути дуже складно, але я вірю в свої можливості. Не потрібно здаватися. Потрібно йти до своєї мети. У мене обов'язково все вийде!
