Останніми роками своєрідною візитівкою, окрасою та символом Києва став каштан. Українські поети й композитори складають пісні про київські каштани, пов’язуючи їх квітування з весною та коханням, а художники малюють розквітлі дерева на тлі Хрещатика чи інших вулиць нашої столиці. Зображені за зако-
нами геральдики листки каштана та його суцвіття прикрашають зібрання, символізуючи реалізовані та потенційні можливості української столиці в поезії, музиці й малярстві.
Здається, каштани уквітчували Київ завжди, відколи постало місто-красень на схилах Дніпра. Батьківщиною славнозвісного символу Києва є Балканський півострів. Ботаніки називають це дерево каштаном кінським. В Україні його почали вирощувати в першій половині вісімнадцятого століття в поміщицьких парках Одещини й Миколаївщини.
У Києві перші насадження каштанів з’явилися в середині вісімнадцятого століття, коли за наказом міського голови на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка) викорчували тополі й посадили ряди екзотичних каштанів, саджанці яких було завезено з південних регіонів України. Це зробили, готуючись прийняти російського імператора під час його візиту до Києва. Плоди саме цих дерев і стали насінням, з якого вирощували саджанці для подальшого оздоблення київських вулиць.
По украински будет Михайло
Мій тато був справжній льотчик-космонавт.
Це те
Тату, наш лелека прилетів! Мамо, чуєш мову солов'їну? Злі- тай, птице, у
чисте небо! Виростай для правди й волі, мій синочку! Стомилась, сину,
дай одпочину. Лебедю, лебедю! Ти повертаєш додому на тихі води, на зорі
Вкраїни ясні. Я розумію вас, звірята і. рослини.
Н.десятеро школярів
Р.десятерома школярами
Д.десятерьом школярам
Зн.десятеро школярів
Ор.десятерьома школьярами
М.на десятьох школярів