В)
В конце произведения она встречает принца Грея,о котором и мечтала.
но так же она прокатилась на катере,поскольку принц увозит её на нём в конце
Школа нам знания дает,
В жизнь прокладывая путь.
Учителя уроки преподают …
Да, это настоящий труд!
Среди учебников, тетрадей груд
Ученики, храните гордое терпенье!
Не пропадет ваш скорбный труд!
К учебе смелое стремленье!
В будущее войдете вы легко,
Школе скажете: "спасибо вам за всё" !
Да, все сначало нелегко.
О, Школа! Повторю … не забуду я про всё.
___
Ну, как смогла … я только начинающий поэт … тем более за пять минут и так писать нереально …
Мальчик гулял. Была война. Шёл в при прыжку. В 14:30 мальчик встретил танкиста.
- Как тебя зовут?- спросил танкист.
- Игорь Исаев- ответил танкисту Игорь.
- Хорошее имя- сказал танкист.
Не розуміє людина жарту – пиши пропало! І знайте: це вже несправжній розум,хоч у неї,може,і премудра голова.Краще сміятися,не бувши щасливим,ніж померти,не посміявшись.Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,благородного,прекрасного.З особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача.Як міль – одягові і черв’як дереву,так печаль шкодить серцю людини.Гумор – це бачення,сприймання і відтворення явищ оточуючої дійсності в життєрадісно-комічному тоні,художні твори з настановою на зображення смішного. Об’єкт гумору не заперечується повністю,висміюються тільки деякі його риси,здебільшого в доброзичливій жартівливій формі,на відміну від сатири,в якій переважає гнівний викривальний сміх.Справедливо сказано,що гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.Сатира – в широкому розумінні художня творчість,найприкметнішою ознаю якої є різке викриття зображуваних явищ шляхом висміювання.Отак сидиш і думаєш…Гумор…Сатира. Наш чудовий народ. Од його ми,народ,дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій нарож,як він,ухиляючись у вуса,дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.…Як я люблю цей народ,коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю,своїм отепом,своїм неперевершеним «своїм»…І я його розумію,і він мене розуміє…що люблю ж я його,як сонце,як повітря,а він,народ,стоїть,підморгує,усміхається.Та будь же ти тричі щасливий!Сміятися не гріх над тим,що видається нам смішним.Треба любити людину. Більше,ніж самого себе.Тоді тільки ти маєш право сміятися.І тоді людина разом із тобою буде сміятися…із себе,із своїх якихось хиб,недоліків,недочотів.Той сміх,що не ображає,а виліковує,виховує людину,підвищує…
