День Перемоги – одне з найвизначніших свят для України та для кожного з нас. Воно символізує перемогу добра над злом, майбутнього над минулим, життя над смертю. Цей день єднає людей проти агресії та війни, символізує прагнення до миру і процвітання.
Минули десятиліття з того часу, коли над нашою країною прогриміли святкові салюти з нагоди Перемоги. Проте пам’ять про тяжкі і героїчні роки Великої Вітчизняної війни ми зберігаємо досі та хочемо, щоб і наші діти знали про це, щоб вони пам’ятали про тих, хто відстояв нашу свободу і незалежність у боротьбі з завойовниками: солдатів, жінок, дітей, всіх тих, хто не задумуючись віддав своє життя за наше майбутнє.
Відбулися заходи, приурочені 66-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні і в дошкільному навчальному закладі №8 «Золотий півник». З метою виховання у підростаючого покоління патріотичних почуттів, поваги та шанобливого ставлення до учасників Великої Вітчизняної війни, до героїзму і доблесті, проявлених ними у боях за визволення світу від фашистських загарбників, в дитячому садку проведено цикл бесід на тему: «Нам світить у віконце Перемоги сонце», розгляд фотоальбомів, ілюстрацій, читання художньої літератури, екскурсії до меморіального комплексу - парку Слави.
А 5 травня дошкільнята організували літературно-музичну композицію, яка не залишила байдужим нікого з присутніх в залі. На зустріч з дошкільнятами завітали Синявська Ніна Василівна та Мережко Віра Корніївна, які зі сльозами на очах розповіли дітям про свої дитячі роки, проведені під час війни. І вражали спогади, які залишилися в пам’яті на той час маленьких дітей, адже дітям війни приходилося теж нелегко. Ці люди сьогодні, як ніхто інший, потребують уваги та турботи. Дошкільнята та учні 1 класу, затамувавши подих, слухали розповіді бабусь та мали змогу краще дізнатися про героїчне минуле нашого народу, вшанувати ветеранів Великої Вітчизняної війни та дітей війни.Це лише маленька часточка великої шани всім загиблим та живим, хто відстоював Перемогу, адже пам’ять та гордість за велику Перемогу повинна продовжувати жити в серцях нового покоління. Ми, хто ніколи не знав, що таке фашизм, діти, які не знаємо страхів війни з її безкінечними і страшними жертвами, хто мирно спить у затишних домівках, зі щирою вдячністю віддаємо Вам хоч маленький борг за Велику Перемогу.
<span>Стихотворение состоит из пяти строф: четыре представляют собой четверостишия, а заключительная строфа – восьмистишие. Лермонтов использовал для написания «Листка» редко встречающийся трехсложный размер – пятистопный амфибрахий и два способа рифмовки – смежную и перекрестную (в четвертой строфе). Особенностью ритмической организации является употребление парной женской рифмы, придающей стихотворению особую напевность.</span>
Смешанные чувства вызывает. Очень архаичный язык и такой современный сюжет. Как мало всё-таки изменились нравы с тех пор...
Блудово болото представляется тревожным, опасным, страшным местом. Сама природа здесь пугает не только человека, но и зверя. Обратим внимание, как показаны тревога и страх лисы: уменьшительные суффиксы в ее описании делают ее маленькой и беззащитной. Здесь же противопоставлены собака и волк – друг и враг человека: “одичавшая собака…. выла от тоски по человеку, а волк выл от неибывной злобы к нему”. Сюда –то, в это нехорошее место, и пришли Настя и Митраша, охотники за клюквой. Природа предвещает недоброе. Ещё один сигнал о приближающемся разладе между братом и сестрой –облако, которое “как холодная синяя стрелка… пересекло собой пополам восходящее солнце”.
Тревоги добавляет ветер, из-за которого “сосна простонала”, а “ель зарычала”.Смысл притчи о судьбе сосны и ели-Два дерева, обреченных жить вместе, описываются как живые существа. Большие деревья должны были бы расти самостоятельно, отдельно друг от друга. Они выросли вместе, но они разобщены, не помогают друг другу, желая самоутвердиться за счет другого. Смысл притчи в том, что люди должны помогать друг другу, поддерживать друг друга.
Ответ:
Только на 2 ответ отвечу!
Объяснение:
Некрасов именует голод царём, потому что голод принуждает людей делать нередко тяжёлую, непосильную работу.