<span>Навесні розквітають дивовижні квіти - підсніжники. Під час морозів їх не
було видно, а зараз ці чудові ніжні квітки з</span>’являються на
полях та в лісах України. Десь на
узліссі, біля протяжного лісу, стоїть поляна з цими ніжними квітами. Підсніжники, мов ласкаве
сонечко, зявляються вдень, а сходять вночі. Їхнє дивовижне вбрання дивує усіх
навколо.
<span>Підсніжники - надзвичайно красиві квіти. Сама квітка має шість пелюсток, що
складені у формі дзвіночка. Три зовнішні пелюстки довші, а три внутрішні –
коротші. Квітка білого кольору із зеленими краплинами на пелюстках. Листків у рослини небагато, вони зелені,
вузькі та пласкі. Всього є вісімнадцять різновидностей цієї квітки, а сама вона
занесена до Червоної Книги України.</span>
Коли читаєш книжку, поринаєш в казковий світ.
2- Ми так часто чуємо, що потрібно вірити в себе. Люди кажуть, що, починаючи якусь справу, потрібно налаштуватися на успіх. Якщо ж заздалегідь налаштуватися на невдачу, то вона, можливо, й станеться.
З іншого боку, нас вчать тверезо оцінювати свої сили та можливості. Наприклад , важко отримати високий бал з предмета, який протягом всього року не вчив. Хоча кожен з нас знає таких везунчиків, яким все дістається легко. Ці люди просто вірять у свою добру вдачу. А якщо везунчики ще й щось роблять задля досягнення своєї мети, то таким хлопцям і ціни немає. Все у них буде добре, все вийде.
Часто людина не вірить в себе, тому що думає, що не годиться для чогось, що не гідна, що ще не готова. Наприклад , хлопець впевнений, що не подобається дівчатам. Саме тому дівчина в нього не з'явиться. Або людина хоче влаштуватися на роботу, але в глибині душі боїться цього. Наприклад, що там обдурять, що буде занадто важко. Або не так вже ця робота йому й потрібна. У підсумку ніяк не виходить цю роботу знайти.
Вчинок, здійснений без віри в себе - це «ані риба, ані м'ясо». Щоб віднайти справжню віру в себе, треба вірити в те, що робиш. Коли людині щось життєво важливо, вона збирає всі свої сили та йде до мети. Вона не думає: «а може, не треба?». Людина спотикається, падає, набиває гулі, але не здається. По дорозі вона й набуває впевненості, поваги до себе. Досягнення мети - це лише результат цієї віри.
Природу потрібно берегти - тому, що вона нас "береже"!На мою думку, природа - це дорогоцінний скарб. Ми живемо нею, дихаємо нею, вона для нас - все. Але не всі люди це розуміють, і тому забруднюють повітря, озера, ставки, висушують болота, зрубують дерева, а зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. . Природа - найцінніше у цьому світі . Краса природи милує наш погляд і заспокоює.
Коли я помог маме по дому я собою гордился.
