<span>Нас так довго вели до майбутніх зірок комунізму,
Аж в очах потемніло від спалахів тої зорі.
Занедужали ми, занедужала наша Вітчізна.
Навіть вогник свободи жевріє лише – не горить.</span><span>По-звірячому били,кидали кати нас за грати.
Йшли щляхами негоди наосліп кудись,хто куди.
В українські серця вкарбувалися прокляті дати
І наруги, і зради,зневіри, ганьби і біди.</span><span>Наша мова-душа,в ній надія , і радість,і пісня.
Українці ми з нею, а не хохоли з давнини.
Від Петра до тепер познущалися з мови навмисно:
І “браточки”, і ляхи, і твої, Україно,сини.</span><span>Що ж скаженним душі чорнота притаманна,
Не холонить у них каменець яничарських сердець.
Україну роздерти-таке їх негідне завдання
І до ради нової вести нас ізнов, як овець.</span><span>Ну,і йдіть, хоч до дідька, кому не болить Україна.
А нам воля і праця, і небо свое голубе.
Батьківщина одна,наша матінко кревна,едина.
Збережемо ж її, українці, а, значить, себе!
</span><span />
На столі лежало 4 кульки: синя, червона, жовта і зелена.
Іванко - хлопчик, невисокого росту приблизно 1м 30 см, чорне волосся, зелені очі, одягнений в синю футболку і джинси, кросівки. Особливі прикмети : родимка зверху губи і шрам на нозі
1) Розвинути нову ділянку компанії з виробництва і продажу меблів - офісні меблі та устаткування. 2) Заснувати дистрибюторьку мережу компанії з виробництва і продажу меблів. 3) Отримати посаду фінансового аналітика крупної виробничої організації. 4) Особливо зацікавлений у підготовці журнальних статей , редагуванні й аналізі технічної інформації та матеріалів з технічного навчання
Вік спиляного дерева дізнаються за кількістю кругів деревини .2. Біля ганку стояли осідлані коні .3. Важко нагружений човен причалював до берега .4. Під деревами валялися зламані вітром сучки чорні зі здертою корою. 5. Недочитана книга-не до кінця пройдений шлях.
