Мама - сама рідна і дорога людина на землі. Мама-це саме перше слово,яке промовляє немовля.Мама-це наш друг,помічник,порадник.Як добре коли засинаючи ввечері мама розказує цікаву казку та гладить по голівці своїми лагідними,чудовими руками.Мамині руки ми памятаємо на всьому протязі свого життя- рідні,натружені.Вдяні своїй матусі,низький їй уклін.
В тексте есть слова с корнем
к примеру лебедь корень (леб) вот и в тексте нужно подчеркнуть с таким же корнем слова а на вопрос кто тоже самое лебедь кто? вот и все ето мы в 2 классе учили
Яка ж чудова та солов'їна наша мова, нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.
Барвінкове українське слово є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку.
Мати - це головна людина у житті кожного, бо вона подарувала життя. Серце матері - золоте серце: мати любить своє дитя, мати завжди зрозуміє і пробачить. Якщо у дитини якась проблема, вона іде з нею до матері, тому що мама завжди допоможе. Мати робить усе, щоб її діти виросли щасливими. Серце матері сповнене любові до своїх дітей.
Я люблю Україну тому,що вона одна єдина наша Батьківщина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.
Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.
