Два апельсина чотири хлопця троє дівчат одна друга гектара п'ятсот вісімдесят шість учасників двадцять два футболіста чотири вікна тридцять автомобілів сім лошат
Будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, де/б/таки, аби/що, аби/коли, бозна/як, аби/то, як/от, знов/таки, все/ж, будь/де, бу
Андрей12711314
Будь-що, все-таки, де з чим, щодо, що ж до, де б таки, абищо, абиколи,
бозна-як, аби-то, як-от, знов-таки, все ж, будь-де, будь на якім, де б то не було, звідки-небудь, якраз, що то за,чий-небудь, будь-хто, хіба що, от-таки, все ж таки.
Був прекрасний липневий день. З самого раннього ранку небо ясно; ранкова зоря не горить пожежею: вона розливається лагідним рум'янцем. Сонце - огнисте, що не розпечене, як під час спекотної посухи, що не тьмяно-червоне, як перед бурею, але світле і приветно променисте - мирно спливає під вузькою і довгою хмаркою. Верхній край розтягнутого хмарки засяє змійками; блиск їх подібний блиску кованого срібла ...Біля полудня звичайно з'являється безліч круглих високих хмар. Подібно островам, розкиданим по нескінченно розлилася річці, вони майже не рушають з місця ... Колір небосхилу, легкий, блідо-ліловий, не змінюється на весь день і кругом однаковий; ніде не темніє, що не густіє гроза ... До вечора ці хмари зникають; останні з них, чорнуваті і невизначені, як дим, лягають рожевими клубами навпроти призахідного сонця.Дороги не було: некошений, низькі кущі широко стелилися переді мною, а за ними виднілося пустельне поле. Я став пригадувати, як і куди ходив протягом дня ...Тим часом ніч наближалася і росла. Невелика нічний птах, нечутно і низько мчала на своїх м'яких крилах, майже натрапила на мене і лякливо пірнула в сторону. Уже я насилу розрізняв віддалені предмети; поле неясно біліло навколо.<span>(За повістю І. С. Тургенєва «Бежин луг»)</span>
Для людини спілкування великий скарб за допомогою нього можна дізнатись багато нової інформації.Якби не було спілкування люди б не розуміли один одного.Отже спілкування дуже для нас цінне.
В Нашій країні живе багато привітних та щирих людей. Як відомо , український народ дуже волелюбний, а все це тому , що безмежність степів та полей зачаровує. У моїй країні багато різних та цікавих звичаїв. Наприклад вишиванки. Це символ нашого добробуду, миролюбності та щирості. А взагалі , як можна не любити , те місце де народився ?! Я з гордістю можу сказати:" Моя країна- Україна"
