<span> Скласти твір на цю тему пропоную так:
Чи має держава дбати про популяризацію творчості талановитих українських митців? Я вважаю, що так. Сьогодні в Україні є чимало талановитих митців: майстрів слова, художників, артистів. Проте, не багато талановитих людей мають змогу розкрити свій талант та поділитися ним з людьми. Наприклад, у сучасній Україні держава не переймається долею письменників, які друкують свої твори за власний кошт. Тобто для того, щоб люди побачили талант авторів, письменник вже має мати певні фінансові збереження та вкласти їх у публікацію. Творчість для митців зараз - це не професія, а хобі. На мою думку, це неправильно.
Хіба не було б краще, якби держава створювала умови для творчості та популяризувала твори мистецтва серед населення? Тоді люди були б освіченішими, інтелектуальнішими. </span>Аргументом на користь моєї думки може бути те, що коли люди знайомляться з творами мистецтва, вони починають мислити. Адже воно хвилює свідомість людини і не залишає нікого осторонь тієї важливої проблеми, якої торкається. <span>На жаль, зараз проводиться дуже мало виставок художників у невеликих містах, майже не проходять зустрічі із талановитими майстрами слова на державному рівні, театр стає менш актуальним. Мистецтво приходить у занепад. Проте талановиті люди не зникають - вони завжди були і завжди будуть! То ж давайте не стояти осторонь цієї важливої проблеми та популяризувати твори українських митців! </span>
Моя сім'я
Моя сім'я є великою. До її складу входять: я, мій брат, моя мама і тато, бабуся та прабабауся. Моя родина мене дуже любить. Мама і тато, допомагають з домашнім завданням. Бабуся часто купує мені солодощі. З братом граємо у різні ігри . Також я часто їзджу на відпочинок із своєю родиною. Я дуже люблю свою сім'ю.
Се-го-дня
шмель так и остаётся
за-да-чи
Відповідь:
-Привіт
- Привіт
- Зовсім не очікувала тебе тут зустріти...
- Так сталось, що в мене виникли проблеми із здоров"ям.
- Наскільки все серйозно?
- В подальшому мене очікує операція.
- Можливо я можу чимось допомогти?
- Ні, дякую.
- Сподіваюсь , що все буде добре.
- Дякую... Слухай я тут думала про наш конфлікт і зрозуміла, що я була не права. Пробач.
- Я й забула про це. Все добре.
- Чи нехоч ти зустрітись ввечері?
- З задоволенням.
- Тоді я подзвоню пізніше.
- Добре, до зустрічі.
- До зустрічі.
Пояснення: Зустріч колишніх найкращих подруг у лікарні.
Книгу та її сторінки треба поважати та берегти . Тому що книга це-твоє обличчя.
