План
1. Бабуся захворіла.
2. Добрі сусіди- завжи допоможуть.
3. Бабуся подякувала дітям.
<span> Оленка з Петриком поверталися зі школи. Проходячи біля двору сусідки бабусі Марини, вони побачили, що вона держиться за спину і збирає огірки. Діти вирішили допомогти бабусі. Швиденько зібрали огірки і віднесли до хати. На подвір*ї кокотала квочка з курчатами, Оленка погодувала курчат, а петрик наносив свіжої води. Бабуся була дуже рада. Вона пригостила дітей рум*яними яблуками.</span>
Ответ:
Гармонія людини і природи як велика духовна цінність.
Кажуть, у природи немає для нас ні нагород, ні покарань, у неї є лише наслідки. Я особисто це розумію так, що людина і природа взаємозв'язані і взаємозалежні. Людство використовує природне багатство: ліс, водоймища, гори, тварин і рослин. Природа, здається, щедро ділиться всім цим. Але в останні часи гармонія людини і природи швидше нагадує "екологічне рабство". Людина бере, але, нажаль, не віддає. Людина - споживач, а не партнер. Природа кричить: "Земляне, не нищ мене! Не вирубуй дерев в горах! Не забруднюй океани пластиком! Не нагрівай чадом планету! Не спалюй тваринок в полях!.." Сказати по правді, не нищити природу може лише людина з духовними цінностями. Не йде мова про релігійні переконання. На мою думку, ти можеш не читати книжок і не дивитися Діскавері про природу, можеш на мати вдома жодної домашньої тваринки, але в наш час інтернету неможливо не знати про екологічні проблеми країни і світу.
Отже, щонайменше, що може зробити кожен з нас зараз і тут, - це не викидати папірці і білетики на вулиці собі під ноги, сортувати сміття вдома і не знущатись над бродячими тваринами. Тоді, мабуть, можна говорити про гармонію людини і природи....
Объяснение:
Денний,скляний,річний,священик,озброєння,тонна,ванна,оточеня,безімений,нездоланний,бджолиний,незрівняний,навчання,пташиний,напоєний,засипаний.
Вродіби так:)
-Гей,дядьку,куди йдете?
-На ярмарок..
- А звiдки ви?- З Ковалiв.
Та я не пита.,якого ви роду. Село ваше як зветься?
-Та й кажу-Ковалi.
А самi ви хто будете?
-Коваль.
_Хе-хе.. Щось ви,дядьку,маленький та плохенький,як на коваля.
- Та я не коваль,а Коваль. У нас у Коволях усш Ковалi, а ковалiв тульки троэ(прошу поставьте балы)
Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє яскравими кольорами.
<span>Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби… кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. Особливо поважними здаються серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими крапочками – мухомори. Намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. Барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. Пахне грибами, чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним. Пишається проти сонця ліс, пломеніють осінні вогневі барви. А разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу.</span>
