Архип Тесленко. «Школьник» ("Школяр")
Теория литературы: Понятие о литературном портрете.
Знают сведения о жизни и творчестве Архипа Тесленко, выразительно и осмысленно читают и пересказывают содержание рассказа "Школьник", составляют план рассказа, определяют тему и главную мысль. Находят в тексте слова, которые описывают жизнь сельской бедноты в прошлом, свидетельствуют уважение мальчика Коли к родителям и учителям, характеризуют роль учителя в жизни мальчика. Анализируют языковые особенности рассказа.
Выражают суждения об Архипе Тесленко как о писателе, размышляют о тяжелом детстве сельских детей, сопоставляют изображаемые события с собственными жизненными наблюдениями, обосновывают роль образования и учителей в жизни каждого человека.
Все что нашла
Тема:відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого полону козаків, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.
ідея: засудження турків як ворожого народу і возвеличення віри у вільне життя
худ. засоби:
епітети: камінь біленький, кам"яная темниця
повтори: дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка
рит. оклики: козаки, ви, біднії невільники
рит. запитання: що в нашій християнській землі за день тепера?
Павлуша – найкращий друг іншого головного героя повісті Івана на прізвисько Ява. На відміну від Івана, Павлуша був більш спокійним і врівноваженим, що, звичайно, допомагало парочці двох цих друзів домагатися успіху і прославляти себе на всю невелику, але дуже жваву Васюківку. Він точно так же, як і Іван на прізвисько Ява, Павлуша був дуже активним, грайливим, розумним і кмітливим. Але при цьому він був досить серйозним хлопчиком, що відрізняло його від Яви. Проте, Павлуша Завгородній завжди, що б не придумав Ява, підтримував його і допомагав йому втілити в життя всі ті цікаві плани, які у них були. Причиною тому не тільки серйозний і врівноважений характер Павлуші, але і те, що цей хлопчик хотів стати пілотом, коли виросте. А ця професія, як відомо, вимагає особливої уваги до дрібниць, відповідальності та серйозності.
Хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. Вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. Сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата.
Була вона й сама пухкою, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики».