Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити.
В русской литературе XIX века образы Евгения Онегина и Печорина стали символами эпохи. В них соединились типические черты представителей дворянского сословия с выдающимися личными качествами, глубоким интеллектом и силой характера, которым, увы, не нашлось применения в условиях глубокого нравственного кризиса, ставшего главной приметой времени в 30-е – 40-е годы. Непонятые в своем кругу, лишние, они понапрасну растратили свои силы, так и не сумев преодолеть нравственную глухоту современников и мелочность общественного мнения, считавшегося главным мерилом человеческих ценностей в высшем свете. При всей похожести, Онегин и Печорин наделены яркими индивидуальными чертами, благодаря которым интерес к этим литературным героям проявляют и современные читатели.
Як всім відомо Прометей це боге вогню.Це був дуже відомий бог у свої часи.Його вважали дуже сильним,могучим і також хітрим.Якось вкрав Прометей вогонь,у свого найкрашого друга Гефеста, для людей.Цим самим він пішов на перекор Зевсу,який не хотів допомогати людям.Але Прометей не зміг дивись на горе людське.Потім він їх навчив рахувати,писати,він навчив їх искусств.Познайомив з металами,навчив як добувати і обробляти із недру землі.Але як відомо за Прометей був наказан Зевсом.На мій взгляд це дуже жорстке покорання.Його пркавали до гори,прибивая на руки і на ногі стальні цвяхи,також йому встромили цвях у груді.На мій погляд це був дуже хоробрий,добрий і відзивчівий бог.
Він був для мене найкращим.Я знала його і раніше але не так.Цим літом все знінилося.Після пекучого сонця,виснажливої спеки,і потрісканої під палючим сонцем землі прийшов він солодкий і живильний дощик.Його чекали всі:і земля, і люди, і я.Він для мене був особливом.Мені здалося що я його розумію,мені здалося що ми друзі,мені здалося що так буде завжди...
Здивувайся, почав би задавати питання, та просити ради.
