Прикладка, яка вводиться за допомогою сполучника ЯК, звичайно комами не відокремлюється. Наприклад: Шевченко як поет відомий всьому світові.
<span>Прикладки
зі сполучником ЯК виділяються комами тільки тоді, коли вони виразно
відокремлюються інтонаційно й мають додатковий смисловий відтінок
причинності.
</span>Наприклад: <span>Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати
(Коцюбинський).
У даному реченні поширена прикладка не має причинового відтінку.
Почали р</span><span>озглядати люстрацію (як що?)
Тому </span>м<span><span>іж словами люстрація і як кому ставити НЕ потрібно</span>.
</span>
Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг – п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно. Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка, хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).
Зайшовши у кімнату, жінка привіталась і побажала присутнім доброго апетиту.
<span><span>У групах приголосних -ждн-, -здн- випадає д:
виїздити – виїзний, тиждень – тижня.</span><span>У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т:
щастя – щасливий, честь – чесний.</span><span>У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз суфiксом -ну-.
Наприклад: бризк - бризнути, трiск – трiснути.</span><span>У групi приголосних -слн- випадає л:
масло - масний, ремесло - ремiсник.</span><span>У групах приголосних -рдц-, -рнц- випадають д, н:
чернець – ченця, сердечний – серцевий.</span></span>
Осінь
Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди. На південь відлітати зібралися птахи.
Восени повітря прозоре, навіть дихається легше. І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків. Колись у цей час для народів, що працювали на землі, розпочинався відпочинок до наступної весни.
Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.
Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.
<span>
<span /></span>
