У мого друга є однокімнатна кавартира.
Херсон — промисловий та культурний центр Херсонської області,
одне із найзеленіших міст на півдні України. Херсон заснований
у 1778 році князем Потьомкіним на місці укріплення, зруйнованого
турками. Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста
Херсонеса Таврійського. Указ про заснування Херсона підписаний
Катериною I I 18 червня 1778 року.
Херсонщина — край козацької вольниці. Колишню запорозьку
славу примножували козаки та їх отамани: Сидір Білий, Захарій
Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське
козацьке військо.
У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту.
З Херсоном були тісно пов’язані долі багатьох історичних осіб Росії
й України 18 ст. Одним з ініціаторів заснування міста став князь
Г. О. Потьомкін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці —
Ганнібал — двоюрідний дід О. С. Пушкіна. Адмірал Ф. Ф. Ушаков
не тільки брав участь у створенні бойових кораблів, але й готував
їх екіпажі до дій проти турецького флоту.
У 1787 році командуючим військами при Херсоні був призначений
видатний полководець О. В. Суворов. Він першим відзначив
патріотизм херсонців, готовність захищати місто у важку воєнну
<span>годину (За Ю. Барабашовим).</span>
Звичайно, моя улюблена пора року - це літо. Літо для мене - це пора дач. У нас немає села, тому по вихідним ми з родителями відпочиваємо на дачі. Так щосуботи й неділю доводиться проводити за збиранням своєї ділянки, допомагаючи батькам. Це буває нудно, але зате потім приємно дивитися на те, що ти зробив своїми руками. Наприклад, цим летом я зробив і допоміг вставити в землю дуги для нашої теплиці. У ній ростуть зелені помідори, яких нам вистачить ще на всю зимуИ, звичайно, літо - це час для прогулянок по лісі. Зимовий ліс теж гарний, але ходити по ньому складно - сугоби. Та й швидко він набридає взимку. Улітку - зовсім інша справа. Якщо виїхати з міста і їхати півгодини на машині, то можна потрапити в місце, де живуть теперішні дикі звірі (і, ще, грибники). Я не дуже люблю гриби, тому в основному бігаю по лісі, намагаючись розшукати чергова тварина. Найчастіше зустрічаються білки - вони дуже допитливі. Звичайно вони сидять (або «коштують», як зрозуміти, коли в них чотири лабети?) головою долілиць на стовбурі дерева, дивлячись на мене двома своїми чорними випнутими очами й злегка відкривши рот, з якого визирають зубки. У цей момент вони виглядають дуже забавно. Я дуже хочу словить одну з білок і оселити її в нас будинку - упевнений, батьки дозволять. Але по деревах я лажу повільніше, ніж вони, а між деревами вони рухаються дуже шустро - я не встигаю встежити за ними навіть поглядом. Видимо, знають, що отут вони можуть бути піймані<span>Зате влітку можна легко словить їжачка. Особливо якщо залишитися з ночівлею в лісі. Він ходить і пихкає, його чутно. Мама боїться таких звуків звідкись через межі намету, а я не боюся. Потрібно просто взяти рушник, накинути на їжачка, і потім його можна брати в руки. Їжачок - це, напевно, самий забавний звір на планеті. Коли він сворачивается в клубок, починає на тебе фуркать і ображатися - так і хочеться його погладити. Але якщо погладиш - тоді рани гояться дуже довго. А ще погано те, що їжачка не можна взяти до себе додому - я намагався. Вони дуже недобре пахнуть, виявляється, ці їжаки. Та й дресируванню зовсім не піддаються, і навіть на ім'я своє не відгукуються, як ти їх не вчи. Але, у кожному разі, і їжаки, і білки, і море, і ріка, і наша дача - це все літо. І за це я його люблю.</span>
Транскрипция:
[с'ийуч'ий']
Количество слогов (3):
ся - ю - чий
Переносы:
сяю - чий
Буква
Звук
Характеристика звука
с
с'
согласный, мягкий, глухой парный
я
и
гласный, безударный
ю
й'
согласный, звонкий непарный, сонорный, мягкий непарный
у
гласный, безударный
ч
ч'
согласный, мягкий, глухой непарный, мягкий непарный, шипящий
и
и
гласный, безударный
й
й'
согласный, мягкий, звонкий непарный, сонорный, мягкий непарный