По признакам живого существа (умение расти и воспроизводить себе подобных, а так же необходимость потреблять пищу и т.д.)
Багатьом хімікам відомі крилаті слова, сказані в 40-х роках цього століття німецькими вченими Вальтером і Ідой Ноддак, що в кожному кругляк на бруківці присутні всі елементи Періодичної системи. Спочатку ці слова були зустрінуті далеко не з одностайним схваленням. Однак, у міру того як розроблялися все більш точні методи аналітичного визначення хімічних елементів, вчені все більше переконувалися в справедливості цих слів. Якщо погодитися з тим, що в кожному кругляк містяться всі елементи, то це повинно бути справедливо і для живого організму. Всі живі організми на Землі, в тому числі і людина, знаходяться в тісному контакті з навколишнім середовищем. Життя вимагає постійного обміну речовин в організмі. Надходженню в організм хімічних елементів сприяють харчування і споживана вода. Актуальність обраної теми виявляється в тому, що важка екологічна ситуація, зростання стресових ситуацій, сучасні методи обробки продуктів харчування, що «вбивають» біологічно активні речовини, є основними причинами повсюдного зростання дефіциту життєво важливих елементів і надлишку токсичних, що завдають непоправної шкоди здоров'ю. У відповідності з рекомендацією дієтологічної комісії Національної академії США щоденне надходження хімічних елементів з їжею повинно знаходитися на певному рівні (табл. 1). Стільки ж хімічних елементів має щодоби виводитися з організму, оскільки їх змісту мають відносний сталості.
Метою даної роботи є визначення місця хімічних елементів у масштабі живої природи.
Завдання дослідження: виділити основні хімічні елементи, що відповідають за життєдіяльність організму; визначити їх роль у становленні і розвитку життя організму.
Гіпотеза роботи: усвідомлення значення хімічних елементів для життєдіяльності організму сприяє скороченню відсотка захворювань та відновлення роботи ферментних систем.
Припущення деяких учених йдуть далі. Вони вважають, що в живому організмі не тільки присутні всі хімічні елементи, але кожен з них виконує певну біологічну функцію. Цілком можливо, що ця гіпотеза не підтвердиться. Однак, у міру того як розвиваються дослідження в даному напрямі, виявляється біологічна роль все більшого числа хімічних елементів.
Большая и маленькая медведица
!. от погодных условий и достатка питательных веществ,2смотря какое растение а так сантиметра 4-)Время посева семян определяется условиями, необходимыми для прорастания семян. Ранней весной, когда в почве накопилось много дождевой или талой воды, но почва еще не достаточно хорошо прогрелась, следует высевать семена холодостойких растений (пшеница, горох, овес, ячмень). Семенам этих растений для прорастания необходимо много влаги, а t-0, +1, +2 градуса. Семена теплолюбивых растений высеваются тогда, когда почва прогреется до +10, 12, 15 градусов (кукуруза, фасоль, огурцы, тыква, дыня), но будет хватать влаги для прорастания. Семена, посеянные с опозданием , попадут в теплую, но сухую землю, будут прорастать медленно, что снизит урожайность.
6)Зависит от вида растений. Есть виды, у которых семена вообще на поверность почвы необходимо ложить, потому что им нужен свет для прорастания.
7)Проросток — растение, находящее в одной из начальных стадий онтогенеза, в период с момента прорастания семени (то есть с момента, когда развивающийся зародыш пробивает семенную кожуру) до момента развёртывания листа главного побега (побега, развивающегося из зародышевой почечки)