Це Маруся Чурай, бо документальних підтверджень про її існування не залишилось,ім"я героїні залишилося лише в легендах та переказах про те, що вона кохала Гриця, що складала пісні тощо. Сама Ліна Костенко пояснює це в початковому розділі роману "Маруся Чурай" ("Якби знайшлась неопалима книга").
Привіт мамо. Привіт тато
Це ми пишемо вам, Джулія, та її чоловік, Іван
Ми дуже за вами сумуємо та хочемо швидше до вас повернутись. Ми зараз втікаємо. Побажайте нам успіху, бо це нам знадобиться.
Я з Джулією (пише Іван) познайомився дуже несподівано - коли я втікав, вона мене зустріла, та почала ходити за мною. Потім ми покохали один одного.
<span>Я навчаюсь у школі і мені це подобається. Кожен день я пізнаю щось нове, кожен новий урок відкриває нові цікавинки про навколишній світ. У мене великий, дружній клас, я дуже люблю спілкуватися з друзями на перерві, обговорювати нові завдання та просто проводити час разом. Я дуже люблю канікули, проте завжди сумую за онокласниками та вчителями. Я знаю, що навчання у школі дає не просто знання, а й можливість вступити в бажаний університет та отримати цікаву професію.Я - школярка і дуже цим пишаюсь! (Не знаю для какого класса нужно сочинение, но вот такой вариант)</span><span />
Кінь Шептало завжди думав, що Степан добрий по відношенню до нього, тому і поводився добре та не показував, що йому щось не подобається. Одного разу, так сталось, що кінь вже не міг терпіти, і показав характер, тому його вдарили, а він втік.
Пилип Швайка-справжнiй лицар, його пожвають усi козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, вiдчайдушного, невловимого козацького вихiдника.