На мій погляд, зараз романтиків дуже мало. Дитина ніяк не може стати романтиков, хіба що для мами. Кожна жінка любить романтику і завжди це дуже приємно.
Я гадаю, що романтика це дуже добре, а якщо до романтики увімкнути ще й фантазію то буде зовсім добре.
*пишу от твоего имени*
<span>Хоч я і не можу кожен день дарувати квіти своїй матері, по-перше я чоловік і я повинен робити так, щоб моя матуся була щасливою</span>
Короткий зміст початку твору<span>Хлопчик Грицько тільки-но простягнув руку за яскравою квіткою, як його хтось гукнув. Позаду стояв високий чоловік у білому кашкеті і з плащем на руці. На плечі в нього — два фотоапарати. Він спитав, де живе рибний інспектор Ковальчук.
Чоловік як чоловік. Та все ж таки чужим повіяло на хлопчика. І він не помилився.
Фотограф Анч, що зупинився у Ковальчука, був шпигуном однієї іноземної держави. Із страшним наміром він пробрався в Радянський Союз — знищити професора Ананьєва, викрасти його проект добування гелію з торіаніту.
Але події розгорнулися зовсім не так, як розраховував досвідчений шпигун. Про те, як завдяки пильності й мужності радянських людей були зірвані плани іноземної розвідки, розповідає захоплююча повість талановитого українського письменника Миколи Трублаїні.</span>
<span>Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який
живе у боргах і не знає, як існувати далі. Він доведений до відчаю та готовий продати душу дияволу за багате життя . </span><span><span>Жадібні Савка та
Герасим Калитка вирішують розбагатіти і йдуть
на ризик купуючи фальшиві гроші у шахрая. </span>Про людину, яка ставить
на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продає душу
дияволу. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного.
Втім, коли вони зрозуміли що замість
грошей купили чистий папір, коли Герасиму не дали накласти на себе руки, Савка кається. І його
покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина.</span>
Веснянка
Виграва сопілонька
У ліску,
Красується зємленька
У вінку.
Вітерець пустуючи
Шамотить,
Молодеє листячко
Мерехтить.
А у полі житечка
Оксамит,
А над полем — сонечко
І блакить.
І мов легкі човники
На морях,
Плинуть білі хмароньки
В небесах.
І на річці хвилечка
Мов жива,
А у лісі сопілонька
<span>Виграва.</span>