Немає людини, яка б не хотіла жити щасливо. Життя – це пошук щастя. Щастя, воно в кожного своє, але впевнено можна сказати, що це річ комплексна. Тобто щастя не в одних чітких речах, знайшовши які, ви його здобудете. Ні, воно у багатьох речах, а точніше у їх сукупності. І одна із найважливіших ланок цього безцінного відчуття – це дружба. Без дружби не буде щастя, а отже не буде повноцінного життя. Усім хто хоче жити повноцінно, слід попіклуватися про своє оточення. Наповнити його вірними друзями. Вони дють наснагу до життя, енергію до дій, рішучість. Коли маєш того, хто може підтримати хорошим словом, відчуваєш землю під ногами. Друзі пізнаються у біді, тому така ситуація є точною перевіркою людей, яких ви вважаєте друзями на вірність.
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.
Я би попросила у Бога мир ! Щоб всi люди на землиi стали бiльш дружнiми , щоб не було нiяких вiйн ! Щоб в Украиниi стало спокiйнiше !
Я дуже хотила би щоб в нашiй краиниi була чиста экологiя , тобто я попросила би у Бога чистоти для Украини ! Я би попросила бiльшу пенсiю для iнвалiдiв ! А ще щоби в Украини лiкувалися всиi захворювання ! Щоб не було бездомних людей та тварин ! Щоб було бiльше притулкiв та благодiйних фондiв ! Щоб у кожного украинця була робота !
Дорогий Іване, я знаю як тобі зараз важко, але не потрібно опускати руки, адже життя продовжується. Раджу тобі насолоджуватися красою Буковини: її лісів, струмочків, кожним подихом цього чистого, мов сльоза повітря. Це все допоможе тобі хоч трохи забути про ту тугу, що ти відчував, коли дізнався, що єдина твоя кохана людина померла. Бажаю тобі здоров'я, любові, добробуту. Може, колись я приїду погостювати до тебе, і ми разом зможемо поговорити душа в душу.На все добре.