Чіпка виріс «безбатченком», «байстрюком». Рано він почав відчувати несправедливість. Сільські діти насміхалися, не приймали до гурту. Коли підріс, пішов у найми. Сім'я жила у страшних злигоднях та нестатках.Від природи чулий до людського горя, обдарований і діяльний, Чіпка наділений розумом і великою внутрішньою енергією. Якщо йому на життєвому шляху доводиться спотикатися і падати, то причиною цього стають не вроджені якості, а нестерпні соціальні умови.<span>Чіпка належить до тих сильних натур, які не зносять у покорі гніт, а повстають і борються проти будь-якої несправедливості.
</span>Максим не був кріпаком, проте «бунтував» проти всього, що гнітило. Мав одчайдушну вдачу, нікому спокою не було в селі від нього. Батьки віддають Максима в солдати.Душа просила волі. Солдатчина не тільки не виправила Максима, а поступово вбила все добре, що було закладено в його душі дідом Мироном. Максим стає на хибний шлях. Займається крадіжками, пияцтвом і гине безславною смертю.
Його енергія, волелюбна сила, розум не були спрямовані на захист громадських інтересів, соціальні умови не сприяли цьому.<span>Максим стає жертвою гнобительського ладу.</span>
Кожна людина хоче жити в мирному світі. А це означає, що ми маємо радіти кожному дню, ходити до школи і не боятися, що ворожа куля може наздогнати нас в дорозі, моїх батьків на роботі, з інших людей у великих містах і маленьких селах. Якщо зберігатимемо мир, люди будуть жити щасливо, виховувати своїх дітей, піклуватися про стареньких батьків і робити все для того, щоб процвітала наша ненька Україна.
Захар Беркут — центральний персонаж повісті, ватажок тухольської громади. Йому вже понад 90 років, і все своє
Риси характеру Захара Беркута:
добрий і волелюбний; відвертий і чесний; працьовитий; розсудливий і мужній; витриманий.
При своїй небозі добре і в дорозі.Не їла душа часнику, не буде й смердіти.
