Коломийка складається з 2 рядків по 14 складів. Прошколу можна написати щось таке:
Коломийки ми вивчали, багато читали
Та своїх понаписали, та і заспівали
каже вчителька: пишіть, діти, коломийки
не напишеш коломийки - я поставлю двійки
Поспішав до школи вранці, аж забув портфеля,
Як тепер писати твір? отож я тетеря
Є у нас у класі учень, вчитися не хоче,
Всі задачки розвїязали, ну а він регоче
Задали нам написати сотню коломийок
Написали, проспівали, дайте нам п'ятірок
Озираючись на ті далекі страшні часи, ми, громадяни сучасної незалежної держави, повинні радіти, що справдилась мрія наших пращурів, за яку вони проливали свою кров і віддавали душу.
Слід сказати про трагічну долю свідомої інтелігенції: письменників, учителів, лікарів, які через свої гуманістичні переконання були засуджені на тяжкі роки заслань, де більшість з них закінчила своє життя в тяжких муках і стражданнях, але не зломилася морально. І ці репресії продовжувалися роками. Навіть у тяжкі роки війни жахлива фабрика смерті не припинила своєї діяльності. Зайвим, напевно, буде нагадувати про події страшного голодомору 1932 — 1933 років, коли так званий «батько» слов’янських народів, втомившись боротися з бажанням незалежності наших громадян, втілив у життя нелюдську програму своєї хворобливої уяви. Скільки людей нашої багатостраждальної країни загинуло з легкої руки безжального тирана, ката українського народу, який невпинно глузливо стверджував, що «жить стало лучше, жить стало веселей». За період з 1932 по 1933 рік населення нашої країни зменшилося приблизно на двадцять мільйонів. Двадцять мільйонів ні в чому не винних людей загинули жахливою тваринною смертю.
Я вважаю, якщо вже ми народилися в цій країні, колись великій і могутній, а зараз спустошеній і знекровленій, то ми не маємо ніякого права бути байдужими до неї та її тяжкої долі, дурити і знову ображати її, і так вже ображену. Ми повинні разом, цілою нацією показати всім, чого варта Україна і наша любов до неї. І я впевнена, що всі разом ми здійснимо таку бажану мрію. І зробимо це на честь наших загиблих предків.
<span />
1) Розповідь про федька який він паганій (його опис)
2) тут описується все про Толю сина володарів дому в якому жила сім'я Федька
3) Федько завжди спокушав тольку до своіх забав, його за це лаяли вдома батьки
4)Одного разу толя не втримався і пішов до хлопців
5) Між хлопцями почалась суперечка (якраз була весна), толя і федя побились об заклад що завтра федько перейде річку з одного боку на інший перестрібуючи з льдинки на льдинки
6)вранці хлопці прогуляли школу і пішли на річку Федько взяв палицю і пострибав, дорослі помітили і кричали на нього але він не слухав
7)Толя почав заздрити і подумав що теж зможе і пішов на кригу, а ле крижинка відірвалась від берегу і попливла
8)Толя розгубився почав панікувати і плакати, та федько ж ні він одразу допоміг малому вистрибнути на берег
9) Але під ним крига тріснула та він провлився, батьки хлопців прибугли почали лаятись
10) Коли прийшов тата толі він запитав у ледь ледь жівого федька
-ти це зробив? Та федько заради толі в перше в житті збрехав і сказав так
11) вдома ледь живого федька били та лаяли до поки він нещасний не втратив свідомість, потім його лікували декілька днів, але він помер, хоронило його все село а толя дивився у вікно і грався з чижиком якого він сказав федіровій матері віддати його
Добро" є одним із найзагальніших понять моралі й категорією етики. Розуміння, спосіб тлумачення, аргументації природи й сутності добра і зла істотно впливають на визначення інших категорій етики і на всю етичну концепцію, оскільки ці категорії основні, фундаментальні. У них найповніше виявляється специфіка моралі, бо саме за допомогою категорій "добро" і "зло" виділяється, окреслюється моральний феномен, тобто моральний аспект діяльності, людської свідомості, поведінки, взаємин людей, їх ставлення до природи.Зміст категорії "добро" іноді ототожнюють із сутністю моралі взагалі, хоча більшість учених розглядає добро як морально-позитивне начало, зло — як морально-негативне, а саму етику — як учення про добро і зло.Добро — найвища, абсолютна вселюдська цінність, причетність до якої наповнює життя людини сенсом, воно стає самоцінним, а не служить засобом для досягнення Інших цілей; уявлення про добро перебуває в органічному взаємозв'язку з ідеалом суспільства і особистості.На відміну від прекрасного (абсолютної вселюдської цінності) добро адресується людині не в художньому образі, а в натуральному вияві.<span>Людині постійно доводиться вдаватися до категорій "добро" і "зло", оскільки без співвіднесення з ними джерелом і критерієм моральних вимог не може бути ні її свідомість, ні громадська думка. За словами В. Соловйова, щоб спромогтися на здійснення добра, необхідно знати, чим воно є насправді. В іншому разі будь-які намагання зробити це будуть лише механічною дією. В історії людства відомо немало подій і фактів, коли хибні уявлення про добро і зло призводили до трагічних наслідків (хрестові походи, інквізиція, фашизм). Тому з'ясування природи та сутності добра і зла є надзвичайно важливою і відповідальною справою.</span>
Що робиш олімпіаду знай відповідь це ,, Пісня про Сіда,,
