<span>Поэма "Мойсей" - вершинное произведение Ивана Франка, украшение и гордость отечественной литературы. Это глубокое философское произведение о будущем украинского народа, о взаимоотношениях вождя и народа в процессе настойчивого искания "обiтованої землi", о будущих силах масс, способных выдвинуть из своей среды в процессе революционного движения главарей, которые приведут к победе. </span>
<span>Поэма писалась одним дыханием, на большом творческом подъеме. Этому в значительной мере способствовали тогдашние революционные события, что живо-творной силой воодушевляли мнение поэта. Положена в основу произведения библейская тема, по-своему переосмысленная Франком, приобретает актуальное значение: в старые религиозные обиды и картины Франко вложил новое революционное содержание, глубокую философскую мысль. </span>
<span>В предисловии к произведению I. Франко писал, что основной темой поэмы он сделал смерть Моисея, как пророка, не признанного своим народом. Конфликт Моисея с народом кориниться не в эгоистичных стремлениях его как вождя и пророка. Моисей - воплощение безграничной доброты и преданности своему народу</span>
Кохання між Остапом і Соломією
1. Чому мишка вирішила покинути дім багатих господарів?
2. Чому мишки з міста були худими, миршавими?
3. Що говорится у казці про людей?
4. Яка подія є свідченням якостей багатих господарів?
5. Як виглядала мишка?
Все ось постарався максимально швидко...
П
рочитавши книгу відомого автора (якого саме) я хочу висловити йому подяку, а саме за те що ви вміло висловили свою думку, свій свідогляд і частинку своєїдуші яку важко знайти у інших творах.
Цікаво відповісти на це питання так:
По-перше, в Україні тих часів міста були маленькі і потенційних читачів, як думали автори того часу, там було небагато.
По-друге, існував рух "народництва", який окрім інших ставив перед собою завдання піднімати грамотність селян. Найкраще це було зробити, видаючи твори про село.
По-третє, в добу реалізму у творах письменників переважали нагальні побутові теми, реалістичні картини, проблеми ,які найбільш гостро стояли перед суспільством: пореформенне село (Нечуй-Левицький, Б. Грінченко), протистояння міста і села (Грінченко, Франко, Мирний ("Повія")).