Я маю власну - Батківщину Україну. Саме в ній я живу і я є її громадянином.
Ще з дитинства я почала проявляти любов до України. Почувши гімн України в самому дитинстві, я була вражена його милозвучністю.
В першому класі мене почали приваблювали вишиванки та вивчення української мови. До речі я дуже люблю розмовляти на ній, бо вона є милозвучною і цікавою.
Зараз я в сьомому класі і я становлюсь справжнім громадянином. Додержуюсь правил встановлених владою, продовжую вивчати та відкривати нове стосовно України, маю жагу залучити людей бути такими, як і я.
Багато людей кажуть що вони є громадянинами, але ці слова ніяк не підтверджуються. В народі кажуть: "Своїми справами ти покажеш наскільки вірний державі". Я погоджуюсь з цим висловом і дуже хочу, щоб про нього дізналось якомога більше людей.
Треба не забувати про державу так же, як і про людей. Україна це твій дім, бережи і захищай його!
Я надеюсь что помогла❤️
<span> «А на ліжку... ох, аж душно!.. / Білі рученята / Розкидала, розкрилася... / Як квіточка в гаю, / Червоніє» (Дочка Лейби)</span><span>• «Я сирота з Вільшаної, / Батька ляхи замучили, / А мене... боюся» (Оксана)</span><span>• «Горілку, мед не чаркою — / Поставцем черпає, / А ворога, заплющившись, / Ката, не минає / .... / Орел сизокрилий» (М. Залізняк)</span><span>• «До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму, а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову.» (Волох, Кобзар)</span><span>• «Дрижить, ізігнувшись / Над каганцем: лічить гроші / Коло ліжка, клятий» (Лейба)</span><span>• «Сирота.., сирота убогий: / Ні сестри, ні брата, нікого нема! / Попихач жидівський, виріс у порогу; / А не клене долі, людей не займа» (Ярема Галайда)</span><span>• «Ідіть, сини, погуляйте, / Пошукайте долі / Сини мої невеликі, / Нерозумні діти..</span>
Коли б я паном був і мав великі села.
Коли б я знав що таке трапилося...