_П_Р_И_Р_О_Д_А_
Природа дуже різноманітна!Є квіти,дерева,камінь,рослини,тварини,і навіть ми-люди ми теж маленький шматочок природи!Природа-це якась жива сила,яка може рости,вмирати,народжуватися,живитися,розмножуватися!Природу розподіляють на дві групи:ПЕРША-жива природа(квіти,дерева,звірі,люди)-цю групу так назволи тому що ці об`єкти живі вони можуть рухатися;ДРУГА-не жива природа(камінь,небо,сонечко)-цю групу так назвали тому що об`єкти цієї групи не рухомі,але вони теж відносяться до природи.До природи також відносяться моря,океани,матереки.На планеті земля чотири материки-ПЕРШИЙ АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН-він знаходиться між материками Евразія,Африка,Північна і Південна Америка;ДРУГИЙ Індійський океан-він знаходиться між материками Евразія,Африка,Австралія;ТРЕТІЙ Північний Льодовитий океан-він знаходиться між материками Північна Америка,Евразія;ЧЕТВЕРТИЙ Тихий окенан між материками Евразія,Північна і південна Америка,Авсралія.Найбільший океан на Землі Тихий океан.На Землі є чотири материка:Північна Америка,Південна Америка,Євразія,Австралія.Найбільший материкна Землі Євразія-він омивається усіма океанами,а найменший материк Австралія він омивається двома океанами:Індійським і Тихим.Це тільки маленька частина про природу Землі,а насправді це поняття дуже велике!!!!
1)<span>Сюжет будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя.
2) Алегоричність.
3) Схожість до байки.
4) Невеликий розмір.
</span>
В українському фольклорі жанр історичної пісні з'явився близько восьмисот років тому. Одним з перших письменників, який почав вживати цей термін, був М. В. Гоголь.
«З нічних молитов» — вірш-мініатюра, що читається немов на одному диханні, навіюючи світлий настрій і залучаючи до переживання добра. Твір є одночасно поезією і молитвою — люди давно помітили, що між цими проявами духовного життя є чимало спільного. їх об’єднують максимальна щирість, чесність, нетерпимість до будь-якого лицемірства. Це вимагає особливої відповідальності: якщо вже поет використовує форму молитовного звернення, то він тим самим погоджує своє слово з високим авторитетом давньої релігійної молитовної традиції.
Українські письменники неодноразово зверталися до молитовного викладу своїх думок і почуттів. Така форма була звичною для поетів
XVI—XVIII століть, майстрів філософсько-релігійної, або метафізичної, лірики. Форму молитви мають твори геніального Тараса Шевченка «Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинающих спини...», «Тим неситим очам...». Іван Малкович із великим успіхом продовжує й розвиває цю традицію.
Назва його твору виділяє нічну пору як найбільш сприятливий час для того, щоб на самоті, позбувшись щоденної метушні, замислитися над вічними питаннями людського буття. Водночас, виносячи свою віршовану молитву на суд вдумливих читачів, автор немовби запрошує їх приєднатися до виголошення спільного молитовного прохання.
Про що ж він просить? Чи не є його прохання марнославним або егоїстичним? Ми пересвідчуємося, що його поетична молитва сповнена любові до ближнього — це молитва за всіх людей зі щирою вірою та світлою надією на щастя. Не випадково центральним у творі виступає символічний образ «обруча віри» навколо кожного людського серця.
З НІЧНИХ молитов
Господи, літа стебельце всели до самітніх душ, дай кожному звити кубельце, і не поруш.
Хай кожен в цім світі спасеться, хай світить з-за темних круч довкола кожного серця віри твоєї обруч.
1992