<span>Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батьковi i матерi слухняний, старшим себе покiрний, меж товариством друзяка, нi пiвслова нiколи не збрехав, горiлки не впивавсь i п'яниць не терпiв, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би i маленький празник, тiльки пiп у дзвiн - вiн вже й там: свiчечку обмiнить, старцям грошенят роздасть i приньметься за дiло; коли прочує яку бiднiсть, надiлить по своїй силi i совiт добрий дасть. За його правду не оставив же його i бог милосердний: що б то нi задумав, усе йому господь i посилав. Наградив його жiнкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; i що було Наум нi забажа, що нi задума, Настя (так її звали) ночi не поспить, усюди старається, б'ється i вже зробить i достане, чого мужиковi хотiлось. Поважав же i вiн її, скiльки мiг, i любив її, як свою душу. Не було меж ними не тiльки бiйки, та й нiякої лайки. Щодень хвалили бога за його милостi.</span>
<span>Краса людини. Яка вона? Вона буває зовнішня і внутрішня.
Зовнішня краса - це лиш оболонка. Під цією оболонкою майже завжди нема нічого крім багнюки.
Але є інші люди, які мають і внутрішню красу. А це перш за все - чисті думки, вчинки і совість. Це і глибоко повага до людей, до рідної землі з її славетною історією. Це і вміння відгукнутися на чужий біль, допомогти комусь у скрутну хвилину : чи то пташеня, чи сива людина, рідна матуся.
У світі живе багато людей, але мало хто з них знає у чому поялгає справжня внутрішня краса людини. Можливо білшість людей відповіла б на це так : внутрішня краса людини полягає в моральній вихованності, самовдосконаленні, скромності та гідності.
Люди споконвіку вбачали красу душі.
Повернемося до того, про що йшла мова у початку.
У багатьох людей всередині немає абсолютно нічого, але при цьому вони мають зовнішню красу.
На жаль зараз такий час, що більшості людей цікаво не те що всередині, а те, що зовні.
На мою думку, це дуже погано, тому що коли бачиш красиву обгортку, це не значить що цукерка смачна.
Багто людей спочатку полюбляють зовнішню красу людини, а потім сумують що зовнішність випровдовала очікувань.
Я вдячна своїм батькам і друзям за те, що вони добре впливають на мене і влюдях я перш за все шукаю душу.</span><span>
</span>
[минет'с‘я] [знайдет'с'я]
Рід - ліро-епос
напрям - реалізм
жанр - епічна поема
дата написання - 12.11.1845р
збірка - Кобзар 1860 року
тема: зображення долі жінки-кріпачки, яка вимушена була страждати і приховувати материнство.
ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною,
Композиція
твір складається з прологу і 8 частин
Експозиція: старим підкидають дитину
Зав язка: мати розповідає перед смертю Маркові, що вона його мати