Недавно ми були у лісі, ходили по гриби. Тільки увійшли, на пеньочку розкрили свої парасольки опеньки. Далі під берізкою красувався великий червоноголовець. Біля стежки росли решетняки. У цей день ми назбирала повну корзину грибів.
Олеся Запорожець.
Портрет: "Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа. Юувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала біля хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами".
"Як гарно ти пахнеш люистком!"
"Вона була вже не красива і не молода, не чорнява. У неї було сиве веолосся і брудні, вимучені руки, з усіма слідами холоду,голоду, лісу, байраків, земляниї ям і нужди".
Характер: " Була Олеся тонкою, обдарованою натурою,тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну..."
Ставлення до людй: "-Та діло й зовсім не в тому,хто більш чи менш винен.
-а в чому ж?
-У нещасті роду...В нашому роду. Ми жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, родити дітей,щоб не перевівсь народ. Глянь,що робиться. Множество мільйонів гине. За це ж вмирають наші, як би там не бились. Я вірю, Христе, вірю! Нізащо не буде по-німецьки"
"О матінко, які ж ми нещасливі! Яка нещаслива земля наша"
<span>1) </span>160
кіл
— Ану, хлопці, додайте йому ще
десять кіл, — махнув пальцем Брякус. Він про щось зосереджено думав.
Результат був таким же. Так
повторювалося кілька разів, поки вага не збільшилася до 160.
— Молодий
чоловіче, дорогий ви мій! — з порогу схвильовано звернувся Брякус до
Івана. — Це неймовірно, але факт! Запам’ятайте цей день: сьогодні ви
встановили новий рекорд Республіки! Ура!
2)”Боже,поможи”
«Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і
проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже, поможи!»
3)Колишній
журналіст, який спився, продав квартиру й тепер мешкав у розвалюсі по сусідству.
4) Він несе цілу торбу яскравих дрібничок. Карлик шпортається
— і весь цей мотлох розлітається по арені. Мавпочка скубе його за волосся. Зала
регоче. Піня збирає своє багатство, але робить це дуже незграбно, раз по разу
щось гублячи. За кожну втрату мавпочка дає йому ляпаса. Зала надриває животи.
Раптом Піня підкидає свої знахідки вгору й починає ними жонглювати. У повітрі
літають черевики, пляшки, м’ячики і навіть шабля.
Коли Юрко повернувся додому, то його почалу мучити докори і він вирішив написати листа Тосі з вибачення. Для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. У листі він запитував тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. Тося немогла не відповісти на цей лист. так вони листувалися весьнавчальний рік. А влітку Юрко приїхав знову до села і вони разом з Тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.
Рак вкусив за палець Юру,
Юра скочив у баюру!
А баюра
Чорно-бура,-
З неї виліз
Мурий Юра.
Рак злякався і утік,
Юра вискочив-і зник!
Ліз Кріт
Попід пліт
За Кротом
Стелився слід.
І питав оника дід:
"Звідкіля під плотом слід?
А онук
Говорив
"Це кріт
Землю рив"