Волосся , що нагадують золоте колосистої поле . Очі моєї мами блакитні , як волошки . Вони завжди ясні , випромінюючі доброзичливість.
<span>Губи її яскраво -червоного кольору , наче стиглі вишні . Обличчя її завжди осяяне ласкавою посмішкою , яка піднімає настрій і знімає втому. Каже мама спокійно , ласкавим тоном. Слухати і розмовляти з нею цікаво і приємно. Матуся моя дуже терпляча , поступлива . Її всі поважають і люблять. Я дуже пишаюся своєю мамою.</span>Найдорожча людина для мене – це моя мама. Моя матуся привітна , добра, ніжна , ласкава , життєрадісна . Вона вміє підтримати у важку хвилину і дати ділову пораду . Моя мама середнього зросту , струнка , як берізка , і дуже жіночна .
У неї прекрасні кучеряве
В..........................
Якби книги вміли розмовляти, то ми моглиб багато цікавого дізнатися про їх власника.Хоча книга і мовчки може розповісти про все те , що з нею відбувалось, як до неї ставились. Це видно з її зовнішнього вигляду. Якщо звернути увагу на підручники, то не всі діти добре і охайно відносяться до них. Є такі книги, що здається просто кричать і плачуть від того , що їм приходиться витирмувати. Це пописані, надірвані, заплямовані сторінки, пошматована обкладинка. А є такі книжки, які просто сяють чистотою. Такі книги приємно взяти до рук, погортати, почитати. Я завжди стараюсь охайно ставитись до книги. Отже вони вміють говорити, я точно це знаю.
1Означено: Йду поміж люди
Не милуй мене шовково
2Неозначено: Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю так граніт
На другий день тільки про повінь і говорили
3Узагальнено:Хоч вовком вий
Лежачого не б'ють
4.Безособове: надворі світає
Багато слів написано пером