Червоне диво України.Що ж це?Звичайно калина!
Калина – найчарівніша рослина, кущ, про неї складено найбільше художніх творів, пісень, легенд, прислів’їв, загадок. З давніх-давен вона була найулюбленішою рослиною, яка росла біля кожної хати українця. Калина давно стала символом України.
Діти, ви на сьогодні мали завдання: підібрати про калину пісні, легенди, прислів’я, загадки, дізнатися, яка вона в природі, яке має листя, квіти, про застосування в медицині та побуті.
Отож, вирушаймо всі разом у подорож до красуні калини – одвічного символу України.
На початку літа кущі калини вкриваються безліччю білих суцвіть серед зеленого листя й стоять, привертаючи зір кожного, ніби наречена в білосніжній сукні.
Завдяки такому ніжному цвітінню калина стала символом дівочої краси, чистоти й кохання.
Ответ:
1)Абичим; ніскільки; ні про що; хтозна від чого;дечого;аби з ким; ніхто;
абиякому; щось; будь-якого;що-небудь на якому-небудь;чий-небудь; на чому-небудь; ні в якому.
2)Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. Риба ще в річці, а він до неї петрушку крише. Говорити до нього – як горохом об стіну. Сердиться, ніби його пес ковбасу з’їв. З нього користі – як з чорта смальцю. Про нього вже й сови гудуть.
Объяснение:
на первые два ответил, на третий за 5 баллов мало
Айс - тра, айст - ра; Єв - ропа, Євро - па; По - льща, Поль - ща; мор - ський, мо - рський, морсь - кий; укра - їнець, украї нець; мо - рква, мор - ква, морк - ва.
Земля – це наш рідний дім. Тому зв’язок людини з природою, безумовно, особливий. На цій землі зросли наші прадіди й діди, батьки, брати та сестри. Це наше багатство, яке століттями оберігали й боронили. Тоді розуміли, що на любов земля обов’язково відповість взаємністю. Та за вікном двадцять перше століття – час нанотехнологій і кам’яних джунглів. З приходом таких змін у природі втратилася певна рівновага. Людина відчула себе хазяїном, паном і навіть володарем Всесвіту. Вона знає, що добре, а що погано. Проте не все так просто. На порозі стала екологічна катастрофа. Забруднення водойм, вирубка лісів, викиди токсичних речовин у повітря – це найменший перелік проблем, які з року в рік накривають Землю. Безвідповідальність людей вражає. Вона вже призвела до Чорнобильської катастрофи. А що далі? Скалічена земля, скалічені долі. Куди не глянь – занедбані села, вирубки, болота на місцях, де колись протікали могутні ріки. Все змінилося. Люди поступово перетворюються в роботів. Усі живуть за принципом: моя хата з краю. Аби тільки не чіпали. А свою байдужість перед природою пояснюють постійною зайнятістю. Прикро, що обурюються тільки тоді, коли змінити нічого не можна, коли вже край. Але невже не видно, як природа просить про допомогу? Вона хоче дарувати нам свою любов, ніжність, тепло. Вона хоче знову усміхатися на повні груди і не відкашлювати шкідливі речовини. Невже потрібно знищити, щоб потім знову довелося відроджувати? Треба почати зміни з себе, з кожного. Варто переглянути своє ставлення до матінки-землі, бо іншого такого шансу вона нам не дасть.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/27733605#readmore
Осінь
Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди. На південь відлітати зібралися птахи.
Восени повітря прозоре, навіть дихається легше. І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків. Колись у цей час для народів, що працювали на землі, розпочинався відпочинок до наступної весни.
Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.
Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.
<span>
<span /></span>