Речення - розповвдне, неокличне, просте, односкладне, ускладнене однорідними членами речення (теплом і ласкою).
Страхи страшити
межа межити
сон сонний
помилка помилятися помилкова
людина людяна
кошти коштувати
Сьогодні на ставку селяни скосять рогозу і камиш
Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє. Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. Залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. Це ворони, горобці тощо. Яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору. Часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. Іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. Де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. Всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! А ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги. Пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. Добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. Чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/7686972#readmore
Наз (хто, що): шістсот сорок сім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири
Род (кого, чого): шестисот сорока сімох тисяч дев'ятсот дев'яноста чотирьох
Дав (кому, чому): шестистам сорока сімом тисячам дев'ятсот дев'яноста чотирьом
Знах (кого, що): шістсот сорок сім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири
Оруд (ким, чим): шестистами сорока сімома тисячами дев'ятистами дев'яноста чотирма
Місц (на кому на чому): шестистах сорока сімох тисячах дев'ятистах дев'яноста чотирьох<span>
</span>
