Боягузом завжди бути соромно , бо ти ніколи не зможеш допомогти другу в біді або виплутаться із якойсь ситуації. А коли ти проявиш своб хоробрість то всі тебе будуть поважати. З боягуза ніколи не пізно стати сміливим . Допомігши людині вона віддячить тобі
<span>В часи, на які припадає творчість Старицького, дедалі виразніше поставала ворожість капіталізму розвиткові культури. В несприятливих, тяжких умовах принизливих заборон і утисків розвивалась українська культура. Післяреформне десятиріччя - "пам'ятний антракт 1862-1872" (І. Франко) - період застою і загального занепаду в громадському і літературному житті. Правильно визначити свою позицію за таких обставин, не збитися на манівці вузькоінтелігентських блукань чи естетської замкненості в собі, в своїх суб'єктивних переживаннях міг лише художник по-справжньому народний. Таким художником і був Михайло Старицький.</span>
У село Спасівку ввірвалися татари, запалили хати, стали ловити дівчат і хлопців. Селяни захищалися, як могли, але полягли під ножами татар, серед них дід і мати Павлуся. Ганну та батька нападники захопили в полон. Павлуся вдарили по голові, коли він кинувся захищати сестру. Отямившись, хлопець відв'язав татарського коня, вискочив за огорожу й помчав у степ. Навздогін йому полетіли стріли й одна поранила. - Така зав"язка твору.
Основний конфлікт - між братерською любов"ю простого хлопця до сестри, його благородством і міжністю, і татарськими поневолювачами, що гнобили український народ.
Дорогий Павлусь!
Мені дуже сподобався твій вчинок. Він був дуже героїчним. Адже не кожен зможе у такий юний вік відправитися на пошуки сестри! Залишайся таким завжди!
(своє ім'я) (клас)
Рогатий, а не бик,
Пливе, а не качка.
(Місяць)
Не електрика, не газ –
Світить всюди в нічний час.
(Місяць)
Срібну скибку кавуна
Видно уночі з вікна.
Що це?
(Місяць)
За горами, за лісами золотий кружок встає.
(Сонце)
Удень сяє, вночі зникає.
(Сонце)
Усі його люблять, усі чекають.
А хто подивиться – кожен скривиться.
(Сонце)
