Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського «Наталка Полтавка».
Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими до образу Наталки — дівчини чесної, рішучої, вірної, красивої, працьовитої. Став крилатим і вислів возного: «Золото — не дівка!» Чим же полонили цей образ і вся п’єса І. П. Котляревського читачів уже не одного покоління українців? У чому популярність п’єси й сьогодні?
На мою думку, насамперед п’єса полонить читача чи глядача добротою, щирістю, великодушністю героїв твору. І тим, що перемагають у п’єсі правда, щирі почуття, а несправедливість відступає. Нам завжди хочеться, щоб було так. І звичайно — велика сила кохання. Світ споконвіку тримався на любові, і в будь-який час будуть важливими й найціннішими такі почуття, як доброта, душевність, повага й кохання. Образи Наталки й Петра, створені І. П. Котляревським, — це символи вірності в коханні й боротьбі за нього.
Коли я читала вперше п’єсу Котляревського, вона дуже сподобалася мені тим, що в ній багато пісень, танців. Письменник відтворив національний колорит, вивів такі характери персонажів, які справляють неповторне враження. У п’єсі звучить 22 пісні, деякі з них народні, деякі написав сам письменник, але вони теж стали народними, бо полюбилися народові. Цікаво те, що майже кожен із персонажів має свій пісенний портрет. Пісні роблять п’єсу не схожою на інші — і в цьому теж особливість твору І. П. Котляревського.
Вражає в п’єсі й мова. Зачинатель нової української літератури, який одним із перших почав писати живою народною мовою, зумів зачарувати ліричною пісенністю, лексичним багатством. П’єса написана 1819 року, а й сьогодні зрозуміла кожному, хто її читає.
Отже, я думаю, що саме завдяки пісенності, мовному й національному колориту, неповторному й величному образу Наталки Полтавки п’єса І. Котляревського не залишає байдужим читачів. Майже двісті років живе улюблена в народі героїня Наталка. Причина безсмертя цього образу в тому, що в ній письменник блискуче втілив народний ідеал української жінки, її моральну красу
У коломийці зазвичай 2 рядки, у кожному з них 14 складів. Наприклад, на шкільну тему можна написати такі коломийки:
Коломийку написати - це не дуже складно,
Пригадай смішну подію, опиши - і ладно
Якось Гриць прийшов до школи, запізнившись трохи -
Десь опівдні він прийшов, проспав три уроки
Не читала Ганна вірша, що задали вчити,
Каже: "Я забула книжку". Що з нею робити!
Ох, відмінниця Наталка загубила зошит!
І півкласа цю контрольну написать не зможе
Народные песни играю всегда большую роль в истории любой страны. В них отражена культура и история нашей Родины с самой древности по нынешней день.
Как можно не гордиться своей страной, как можно не чтить её традиции и историю? Это невыносимо себе представить! Больше всего мне нравятся песни которые перенесли в себе эпос и фольклор. Именно с них начинается история государства и начала великой страны. И в радость, и в горе люди пели песни, а чаще всего народные. Название «дума» подобно великорусской «былине» — позднейшего происхождения, хотя с иным значением встречается у польских писателей в применении к украинскому песенному творчеству еще в XVI в. Однако от прочих лиро-эпических и в частности исторических песен, довольно ясно отличаются способом передачи и формой. Эти Песни поются мелодийным речитативом. Говоря о характере, о внутреннем содержании дум, о мировоззрение их составителей и носителей, отметим, прежде всего, свойственный эпической поэзии украинского народа реализм. Этому утверждению не противоречит наличие в думах гіперболізму, что проявляется в описаниях физической силы героев. Особым воодушевлением патриотического чувства и национального самосознания обозначены думы и песни периода освободительной войны 1618-1654 p., думы и песни, посвященные Богдану Хмельницкому и его соратникам Ивану Богуну, и остальным. Величием народного торжества проникнута, например, замечательная маршевая песня того времени «Гей не удивляйте, добрые люди»Содержанием своим исторические песни является ярким проявлением мировоззрения свободолюбивого украинского народа. Так же В думах прославляются героические подвиги лучших его сынов, их патриотизм, их беззаветное служение родине, их борьба с врагами - захватчиками и угнетателями «О Данила Нечая», «О Байду», «Про Ивана Сирко», «Об Максима Зализняка»<span>
А почему я выбрал именно украинские исторические песни? Да потому что это история моего народа! Так же я еще очень люблю читать сказки, эпопеи, исторические песни, былины. Хотя история это не только песни, былины и т.д.. это мы, простые люди - народ. </span>
Ответ:
Темі Великої Вітчизняної війни присвячено багато творів. Чільне місце посідає вона і в українській літературі.
Війна страшна, оскільки несе із собою смерть. Та вона ще страшніша, коли зачіпає дітей, несучи їм сирітство, самотність, голод. Саме такий жах пережив головний герой повісті Г. Тютюнника "Климко".
Климко осиротів ще до війни і єдиною рідною людиною для нього був дядько Кирило. Але після його загибелі хлопчик залишився сам у цілому світі. Потім розбомбили барак, у якому вони жили. Хлопець втратив домівку. Йому було надзвичайно незатишно і самотньо, та він намагався жити навіть у цих умовах. Його друг Зульфат усіляко намагався йому допомогти.
Незважаючи на лихоліття, Климко і Зульфат не обізлилися. З величезним ентузіазмом вони кинулися допомагати своїй учительці Наталії Миколаївні та її маленькій донечці, перенесли її речі до вагової, допомагали носити молоко. А Климко навіть пішов за сіллю в Слов’янськ.
Шлях його був надзвичайно тяжким: голод і холод мучили хлопця, страшний біль у ногах через відсутність взуття, самотність у великому і страшному світі. Та відчуття того, що він має допомогти Наталії Миколаївні та її маленькій донечці, зробили його старшим і додавали сили.
Правду говорять давні мудреці: "Доки людина відчуває біль — вона жива. Доки людина відчуває чужий біль — вона Людина". Дивує така самопожертва Климка, ще дитини за віком, але дорослого за вчинками. Герой надає читачам дивовижні уроки доброти, чуйності, турботи про тих, хто перебуває поруч.
Фінал повісті трагічний. Шкода Климка, якого було поранено саме тоді, коли він, здолавши величезні труднощі, все-таки дістався додому. Та хочеться вірити, що Зульфат покличе дорослих і вони врятують Климка. Такі хлопці повинні жити, бо вони заслуговують на ймення справжньої Людини.
Объяснение:
Це за повістю "Климко"
