Человек который может отдать свою душу за свою родину!!!
Слово модернізм означає новий . Література весь час змінюється , розвивається. Ніколи реально існуюча література не буває однолінійної . У середині 19 століття романтизм був дуже потіснений реалізмом , який зайняв провідне становище. У новаціях в кінці 40 -х – н.50 – х з’являються твори , з якими пов’язане уявлення про модернізм як про особливе напрямку.
Якщо класицизм , романтизм і реалізм – довгі періоди , модернізм відрізняється дуже великою мінливістю . Модерністи шукають нові шляхи освоєння дійсності , а практично – нова мова ( засоби передачі нового погляду на світ ) . Як тільки погляди затверджуються , модернізм повинен змінюватися.
Модернізм мав 3 різновиди:
1) Антиестетизм ( естетика – грец. Прекрасний ) – заперечення краси як цінності; присутній в житті і художньому творі ( Шарль Бодлер )
Шарль Бодлер – французький поет , на покоління молодше романтиків . Помер ще до навали німецьких загарбників ( у 2 пол . 60- х). Він ввібрав в себе літературу романтичну , був на ній вихований , і реалістичну , яка розвивалася разом з ним. Ні те , ні інше , мабуть, його не задовольняло . Бодлер побачив дійсність по-своєму. Його погляд на життя надзвичайно песимістичний. У його творах відштовхується краса і осмислюється життя . Його людина живе у вкрай несприятливому оточенні . Центральна тема – самотність , і навіть приреченість творчості людини . У романтиків поет ніс у собі творчі можливості , це було прекрасно. У Бодлера поет нічого прекрасного внести у світ не може. Краса – це кажимость , ілюзія. Суб’єктивним можливостям поета не реалізуватися .
Про те, як Марфа кохала його батька та постійно чекала листів, які він адресував Софії.
<span>мій улюблений персонаж є героїня твору Мавка вона великодушна, міфологічна істота яка не може вмерти, адже вона, перш за все, лісова істота, яка наділена безсмертям. І хоч, закохавшись, отримує душу, вона житиме вічно, навіть перетворившись у вербу. З цієї верби вийде сопілка, яка буде промовляти до людей, намагаючись змінити їхнє життя.</span>Занапастив свою душу Лукаш, хоч і мав у серці свій «скарб», але був він, мабуть, значно меншим, ніж у Мавки. Ця людина не змогла «дорівнятись» до себе самої. Здається, що її життя було нікому не потрібне. Але ні, він «душу дав» Мавці. А значить, вона буде жити вічно
Краса ніколи не вмирає, особливо духовна краса. Вона перетвориться у щось інше, буде мати інші форми, ідеальні чи матеріальні, але не вмре. Це ро-вуміє Мавка, тому що це вона має в серці. І хай ми не побачимо живої Мавки, в нашій пам’яті назавжди залишиться її чудовий спів — спів сопілки, яким промовляє до нас її душа:
Климко ставився до героїв чудово він їм допомагав хотів зробити як найкраще він допомагав вчительці.
