Бідному википить, а багатому накипить. День довгий, а вік короткий. Без діла слабіє сила.Без охоти нема роботи.Без роботи день роком стає.Без сокири не тесляр — без голки не кравець.Без труда нема плода.Будеш трудиться — будеш кормиться.Губами говори, а руками роби!Де руки й охота, там скора робота.Для нашого Федота не страшна робота.Діло майстра величає!Добре діло утіха, коли ділові не поміха.Добре роби — добре й буде!Добрий початок — половина діла.Добра пряха на скіпку напряде.Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!За один раз не зітнеш дерева враз.Заклопотався, як квочка коло курчат.Зароблена копійка краща за крадений карбованець.Кожна птичка своїм носиком живе.Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.Коли почав орати, то у сопілку не грати!Лежачого хліба ніде нема.Маленька праця краща за велике безділля.На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.На охочого робочого діло найдеться.Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.Не дивись на чоловіка, а на його діло.Не кайся рано встати, а кайся довго спати.Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.Не одежа красить людину, а добрі діла.Не святі горшки ліплять, а прості люди.Не сокира теше, а чоловік.Недаром говориться, що діло майстра боїться.Печені голуби не летять до губи.Під лежачий камінь вода не тече.Поки не упріти, поти не уміти.По роботі пізнати майстра.Праця чоловіка годує, а лінь марнує.Працює, як чорний віл.Працюй, як коняка, а їж, як собака.Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.Рання пташка росу оббиває.Роби до поту, а їж в охоту!Робить, як чорний віл.Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.Старається, як мурашка.Того руки не болять, що уміють.Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.Труд чоловіка кормить.Трудова копійка годує довіку.Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.Хто багато робив, той і багато знає.
"Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними" - ций крилатий вираз приписують кільком мудрецам, але, хто б це не сказав, він був правий - певною мірою. Проходять сторіччя, і змінюються суспільства, люди, їх світогляд. Те, що вважалося безумовною істиною сто років тому, зараз істиною може не бути. Але є речі, які не застарівають і нікроли не застаріють. Деякі ідеї, виказані кілька сотен років тому, залишаються актуальними і сьогодні.
В цьому можна переконатися, якщо перечитати твори Григорія Сковороди, що жив і творив у 18-му сторіччі. Він був знаним просвітителем-гуманістом, поетом, письменником, педагогом та мудрим мандрівним філософом. Спілкування зі Сковородою вплинуло на ціле покоління освічених українців.
Сковорода був переконаний, що цінність людини визначають не її зовнішні якості, такі як, наприклад, багатство, а внутрішні - справедливість, розум, милосердя, великодушність. Це твердження є істиною і тепер. На думку Сковороди, для будь-якої людини свобода є надзвичайно важливою. Будь-хто погодиться з цим і зараз.
Григорій Сковорода вважав, що людині важливо "пізнати себе" для того, щоб усвідомити особливості свого характеру, виявити свої здібності і обрати "сродну працю" - такий рід діяльності, до якого найбільше схильна конкретна людина. Така праця є важливою умовою щастя. Хто заперечить це твердження? Воно є і завжди залишиться істиною.
"Святість життя полягає в робленні добра людям", - писав цей мудрий філософ. Сковорода спирався у своїй філософії на Біблію, але не любив лицемірства і церковної схоластики, тому служителі культу його не любили. Але народ любив: його твори, що поширювалися у списках, попадали навіть під стріху селянських хат. Через десятиріччя після смерті філософа селянський син Тарас Шевченко буде "списувати Сковороду" у саморобну книжечку.
Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині
І дихни наді мною легким лебединим крилом,
Хай навіються сни, теплі сни лебедині,
І сполоха їх місяць тугим ясеновим веслом.
Зацвіте автострада доспілими гронами,
Змиє коси рожеві в пахучім любистку зоря.
З твого чистого ставу між лататтям та Оріонами
Ти лебедкою плинеш у безкресі мої моря.
Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині
І дихни наді мною легким лебединим крилом.
Пахнуть роси і руки. Пахнуть думи твої дитинні.
<span>В серці плавають лебеді. Сонно пахне весло. </span>
1. Дорога до сонця
2. Зелені листочки
3. Білі голівки підсніжників
4. Ріст підсніжників
5. Їх чудовий аромат