Білі гуси прилетіли
На своїх крилах вони
Увесь ліс оповістили
Про наступлення весни =)
На мою думку сокіл- завжди символ хороброї, чесної людини, а в даному творі "сокіл-білозірець" потрапив в біду. Також це можна пов'язати з тим, що Чорне море- шлях захоплених українців на турецьку каторгу, і сокіл "квилить-проквилає", тобто плаче через долі своїх побратимів.
1. Софійка та Сашко змогли врятувати родину Катерини , які спокійно дожили свій вік , хоча були з роду Кулаківських .
2. Вона була закохана , цілеспрямована , слухав поради старших
Моя Батьківщина — Україна<span><span>У кожної людини одна Батьківщина. Це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз проміряла своїми ногами.
Моя Батьківщина —Україна.
Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.
А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.
Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.
Ось уже п'ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.
Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».
Оглядаючи з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході постають зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси.
І все це моя Батьківщина — Україна.</span>
</span><span>
</span>
Я такий розумний, а вона проста собі дівка та мої загадки повідгадувала!
Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам.
От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили.
Несіть до пана, нехай пан із цього дерева зробить мені гребінь, гребінку й днище, щоб було на чому прясти цей льон.
А не зробить, то буде лихо.
