Можливо, допоможе.
«Захар Беркут» аналіз твору
Рік написання — 1882
Тема «Захар Беркут»: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
Ідея «Захар Беркут»: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших. Основна думка «Захар Беркут»: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного. Жанр «Захар Беркут»: історична повість. Проблематика твору «Захар Беркут» • захист рідної землі; • моральний вибір; • єдність, згуртованість народу — запорука перемоги; • людина і природа; • кохання, вірність, самопожертва; • взаємовідносини батьків і дітей. Головні герої «Захар Беркут» Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі. Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Тугар Вовк — боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі. Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців. Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал!
Повість Валентина Чемериса кумедна, в ній розповідається про веселе життя та пригоди підлітків.У творі порушено проблеми відданості , відповідальності , зради та дружби. На ряду з порушеннями присутнє уславлення першого кохання.
Мабуть, найскладнішим й найважливішим випробовуванням у нашому житті є - почуття кохання. Заради цього дивного слова"кохання" здійснюються героїчні й безглузді вчинки. Кохання може стояти на ряду з іншими важливими словами , таких як: влада, слава, гроші й дружба!
Повість має на основі реальні ситуації щ життя. Тут розповідається про перше кохання! Вітька закохався в подругу дитинства. Він будь-якими діями хотів її завоювати.В цій справі йому допомагав його вірний друг Федько. Іноді заради цього він потрапляв в безглузді й небезпечні ситуації.
Повість Валентина Черемиса "Вітька + Галя..." вчить нас завжди йти й ніколи не зупинятися на шляху до своїх мрій чи задумів. Вміти любити й дружити , адже це одні с найважливіших моральних принципів , для того щоб бути "Людиною"
Ну мабуть нормально вийшло?
Напишеш мені оцінку, добре?
Відповідь:
Пояснення:
1. Увага до неповторного внутрішнього світу людини. Приклад: композиція твору побудована навколо внутрішнього світу головного героя, а саме — його спогадів. Також, велика увага приділяється кожному персонажеві твору як неповторній особистоті
2. Прагнення поєднати ідеал з дійсністю. Приклад: хлопці прагнули зняти фільм за історіями Богдана та не зупинялися не перед якими труднощами на своєму шляху
3. Гострий конфлікт між добром і злом. Приклад: розповіді з подорожей Богдана. Епізод боротьби Богдана з однооким китайцем
4. Культ героїзму, активності, боротьби, сильної, вольової особистості. Приклад: будь-який персонаж твору вписується в цей образ.
Цитатна характеристика Павла:• відокремленість від оточуючих: «Якого не прийнято, то й той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою»;• доброта: «...за великим Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його, тому боявся, що пустуни зобидять хлопця...» (Дід Антип про хлопця)• рухливість: «...ішов перехильцем, як качка, коливаючи своїм химерним горбом, і якось кумедно махав руками, вивертаючи долоні»;• вміння спілкуватися з дітьми: «...слухали його поважну, навчаючу мову, коли він що розповідав їм або роз’яснюючи, як треба гратись, або розказуючи якусь цікаву побрехеньку чи довгу заплутану казочку»;• «пам’ять у Павла прегарна, й він завжди пригадує свої сни до найменших подробиць...»• самотність: «Через його страшний горб товариші цурались його, й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті з своїми думками, жив ними, тішився, розважався ними»;• лагідність, доброта: «...гарний світ нениних казок зробив і ті думки його лагідними, а серце чулим до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним»;• любов до природи: «...любив звірят, любив пташок, навіть зомлівав, коли при нім хто з хлопців розбивав пташині яєчка або скручував голови горобеняткам»;<span>• доля хлопця (дід): «З їхньою долею далеко не заїдеш. живе ненька, живе дід, той доля жива, а помремо...» ,«ех, дала серце, та не дала вроди... А нема вроди, нема й щастя. І завіщо покарав Господь?»</span>
Хвороба - це втрата душевного спокою і гармонії.Душевна гармонія - це цілісність почуттів. Підсвідомість завжди намагається з безлічі почуттів і емоційних станів вибрати якесь одне і максимально його посилити. Коли це почуття приємне, людина відчуває себе чудово.
Підсвідомість має бути вірним охоронцем, який завжди готовий прийти на виручку. Як тільки ви помилилися, підсвідомість тут же говорить: «А що якщо спробувати так чи сяк?» А настрій як було чудовим, так і залишилося. Чого переживати? Ваше підсвідомість - це ваш могутній друг, воно повністю на вашому боці. Разом ви непереможні.