Настала весна. Крізь низько навислі хмари стало недоглядати блакитне чисте небо. Таким прозоро-синім воно може бути тільки навесні. По землі побігли дзвінкі струмочки. Спочатку їх було мало, але з кожним днем вони все частіше і частіше прорізали лід своїми цівками. Спів ранніх пташок і дзвінкий капіж з дахів заповнюють світ, весняна музика приходить на зміну довгому зимовому мовчанню і завиванню вітру. Усе приходить в рух: метушаться на гілках птаха, весело крапають з карнизів перлинки. Сніг ще ховається в темних кутах, не хоче зрозуміти, що з кожною годиною замети стають менше, не сховатися їм від теплого, довгожданого сонечка. Дні стають довше і світліше. Радіють весні, що настає, і люди.
<span>На лицях все частіше з'являються посмішки, тепер не страшно виходити на вулицю: не закрутить тебе завірюха, не засыпет снігом ока. Найбільше радіють весні діти. Можна зняти важкі шуби, взути гумові чоботи і весело ходити по калюжах, пускати кораблики. </span>
<span>Незабаром з-під землі виглянуть перші боязкі зелені травички, набряклі бруньки на деревах лопнуть, і з'являться дивовижні зелені листочки. На зміну білому і сірому приходить зелений і блакитний кольори. Весна прийшла</span>
Мамины руки – тепло,
Мамины очи – светло,
Мамина сказка во сне,
Мамины гены во мне,
Мамины мысли со мной,
Маме поклон мой земной.
Вооооооооооооооооооооооооооот
1. Важкий шлях. 2. Білл покинув друга 3. Напруга розуму. 4. 67 сірників. 5. Пошуки дичини, риби. 6. Галюцинації 7. Зустріч з ведмедем, вовками 8. Сліди людини: кістки Білла 9. Подолання вовка 10. Вчені з судна «Бедфорд» врятували. 11. Страх нестачі продовольства 12. Жага сухарів пройшла.
Найпрекрасніша пора в житті людини — це ди інство. Слушна нагода під час гри пізнавати світ і себе. Тільки не у всіх ця пора минає безтурботно й щасливо. Дитячий письменник Всеволод Не- стайко, наприклад, десятирічним юнаком зусті ів війну, а з нею — втрату батька й голод. Можливо, тому він і вирішив після війни присвятити свою творчість дітям. Це було бажання, хоча б у творах, знов пережити веселе дитинство. Повість «Тореадори з Васюків- ки» розповідає про веселі пригоди двох друзів — Яви і Павла. Ці хлопці вирішили прославитися. Тому вони вигадали викопати метро під свинарником, влаштувати бій з коровою Контрибуцією, побудувати підводний човен. Але всі ці вигадки були приречені на невдачу. Тільки один вчинок Яви і Павлуся виявився героїчним — врятування із колодязя цуцика Собакевича.
Мешканці села Васюківки також помічали веселу вдачу хлопців: «От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці!».
Друзям це подобалось, тому вони бешкетували. «Треба, щоб усі про нас так говорили. Треба, щоб слава про нас гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня», — каже Ява.
Ява і Павлусь — справжні друзі. Все вони роблять разом, підтримують один одного. Я б хотів товаришувати із такими хлопцями. З ними весело й цікаво.