Талановитий,патріотпррорриттсммитмир
Ривет, Том! Я твой знакомый, хотя ты меня не знаешь. Несколько раз я перечитывал книгу, которую написал о тебе твой отец Марк Твен. Я хотел бы жить в твоем городке и стать твоим другом. Знаю, что товаришей у тебя и так много. Но я мог бы тебя научить играть в футбол. Можно было бы сыграть на две команды - наши и ваши ребята. А еще бы я взял тебя в поход. В этом году мы ездили в туристический лагерь в Крым. Это в нашей Украине есть такой красивый полуостров. Там море, горы, курорты и очень красивые места. Командир группы провел нас горными маршрутами.<span>Мы побывали на горе Ай-Петри, катались на канатной дороге. А еще мы побывали в Мраморных пещерах на горе Чатыр-Даг. Представляешь? Каждый день начинал на свежем воздухе в палатке возле моря или на какой-то горе. Это ужасно интересно. И я живо представлял себе, если бы ты был вместе с нами, то у нас была бы самая веселая группа. Следующим летом жду тебя в гости. Но можешь приехать и зимой. В городе на площади будет стоять праздничная елка, а вокруг нее полно развлечений. Да и вообще, скучать нам не придется! Жду письма от тебя. Твой друг Максим. До встречи.</span>
Фантастична казка ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ, аналіз та тлумачення.
ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ
Ця фантастична казка приховує сакральні знання, куди важливіші та глибші ніж томи всілякої макулатури, призначення якої — заплутування людей у лабіринтах розуму без мудрості та віри без енергії любові.
Отже, в дужках переказ сюжету, а без них — просто дилетантська спроба тлумачення.
[Царем був Жайворонок — птах, а царицею — Миша. І мали вони спільне поле, яке вирішили засіяти пшеницею. Коли почали ділити врожай, то одне зернятко залишилося. Миша запропонувала його перекусити навпіл, а сама сховала в собі в нірку.]
Жайворонок — символ весни, «божа пташка», «духовна» складова людини. Верхній світ на Дереві Життя. Миша — давній хнотичний, земний символ, відноситься «диявольських».
Нижній світ на Дереві Життя. Отже, чоловіче, «духовне» начало разом із жіночим, земним-підземним, поєдналися через спільну дію — засіяли поле — людську душу.
Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
