1. Справжній веселий казкар.
2. Різні думки.
3. Втрата веселої думки при сварці дітей.
4. Спроба казкаря.
5. Гарна, але сумна казка.
6. Казкар з веселого став сумним.
Всі думали що Федько жорстокий хуліган, який всіх ображає, в той час як він виявився дуже добрим і готовим віддати своє життя за іншого.
Толю всі любили, а виявилося, що він був досить бездушним і через його легковажність загинула інша людина, рятуючи його.
Дз в,і н к о з и м а с м , і й е т , с , а й а б л у н , а б у р,а н л:, е
Захар Беркут-найстаріший та наймудріший чоловік тухольської громади.Він патріот рідної землі,рідного села Тухля.
В чому проявляеться його паріотизм:він робить свій вирір,жертвує своїм сином заради ріної землі.Захар чинить за велінням обовязку,всіма силами тамуючи свій душевний біль.
Своїми словами"Життя лиш доти має вартість доки чоловік може допомагати іншим" він пікреслює свій сенс життя-допомога іншим.Громада-найголовніше у його житті.
Його основним покликанням є користь народу,тому ще з дитинства він навчився лікувати рани,аби у бою лікувати воїнів.
<span>Не згоджуеться на брухню"...Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові..."</span>
1. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка-Павлусем звали.
2.Було,власними руками годує,а він, телепень,тільки глита та,як той пуцьвіріньок знов рот роззявляє.
3.Так його вигнало та розперло,такий став гладкий та опецькуватий.
4.Раз вночі розвередувався та й кричить "Меду та й меду".
5.За матір`ю і батько ноги простяг,а Павлусь і не схаменувся,як зостався сиротою.
6.Тільки йому і роботи,що цілісінький день їсть та спить.
7."Як Бог дасть,то й у вікно кине,Не піду"
8.Щаслива нитка до смерті не ввірвалась Павлусеві.