За допомогою високоосвічених людей ми маемо нові технологии.
Тема уславлення кармелюка його хоробрості і мужності
Шановний Олександре Гаврош!
Нещодавно я прочитала Вашу книгу «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». Хочу подякувати Вам за цікаву і змістовну розповідь про відому людину мого краю – Івана Фірцака.
Я дізналася, що Іван народився у звичайній сім‘ї і не здогадувався про свою силу. У творі мене найбільше вразило те, як Іван переборює свої життєві труднощі.
У книзі мені зустрілися багато персонажів, з якими Івана звела доля: пан Кривальський, Маруська, Міх, агент Фікс, мадам Бухенбах та інші. Та мені хочеться порівняти Івана з Велетом та Міхаїлом Голим.
Велет – це шахрай, який дуже уміло використовував свою силу на те, щоб змусити людей бути у відчаї і дати йому гроші. А от Іван свою силу використовував в добрих намірах для людей.
Дякую Вам, авторе, за прекрасну українську книжку, яка познайомила мене із неймовірними пригодами силача Закарпаття. Ілюстрації у творі допомогли мені краще побачити зміст тексту.
Сподіваюсь, що видавництво Старого Лева надрукує ще багато Ваших цікавих книжок про забутих людей минулого
Мене вразив цей твір тим що Софійка була згодна на все щоб врятувати Вадима від прокляття.Мені сподобалась частина коли Софійка зрозуміла що Шафа це чарівний портла в минуле
Кожен з нас з усмішкою згадує дитинство. Хтось був розбишакою і забіякою , а хтось милим дитятком , як ангелятко. Проте всіх батьки однаково любили, пестили і доглядали.
Згадати всі - всі пригоди просто неможливо , проте є ті , які назавжди в пам'ять. Для декого це перше катання на велосипеді і розбиті коліна , для декого - власний будиночок на дереві, а для декого - захопливі історі дідуся про пошуки скарбів.
Здається, що в дитинстві все простіше. Ніяких турбот. В пісочку сидиш , ліпиш великі замки і ні про що не думаєш. Але раптово все змінюється. У голівці дитини виникає питання : "Як зліпити цей замок, якщо пісок надто сухий і не тримається?". От вам і вели-и-ика проблема виникла.
Або їж собі яблуко , що матуся принесла, і насолоджуєшся. Але знову нізвідки підкрадається проблема : "Як вкусити , якщо сьогодні вирвали передній зуб?!".
Проте які б"проблеми" нам на шляху не траплялися , усі ми так мріємо повернутися у той безтурботний час , коли казочки на ніч вигравали в уяві , а іграшки ставали справжніми друзями.
