<span>При першій зустрічі
з ним він зображений як звичайним вуличним задиракою. Це ми можемо зрозуміти з
його мови та й сам Юлько казав</span>: “Стефко це, Стефко Вус, соловій-розбійник з
нашого двору.” <span> Але з деяким переживанням він віднісся до
сороки з перебитим крилом. Можна зробити висновок, що він тільки захищає своє
ім’я і себе від інших і дає волю силі, серцю, думкам в різних життєвих
ситуаціях. У главі ‘Як усе було насправді’ Стефко проявив себе справедливою
людиною яка не пожертвувала здоров’ям іншої людини за ради інтересів Юлька. Це
його і відрізняє від підступного Ващука який не тільки хотів зробити зле
Сдавкові, а й не хотів забруднити своє ім’я.</span>
Ответ:
1 Розбишака Федько.
2 Як Федько відбирав повітряного змія у малечі.
3 Бійка і покарання Федька.
4 Драння горобців Федьком і Толею.
5 Прогулянка хлопців під дощем.
6 Річка із кригою.
7 Суперечка Толі і Федька.
8 Федько на крижині.
9 Плавання Федька.
10 Федько на березі.
11 Толя на крижині.
12 Несподівана ситуація.
13 Врятування Толі.
14 Зрада Толі.
15 Як ледь не втопився Федько.
16 Покарання Федька.
17 Зле Федьку.
18 Смерть і покарання Федька
Англійський письменник майстерно поєднує елементи фантастики та реальності. Гулівер потрапляє до казкових країн: Ліліпутії, Бробдінгнегу, Лапути та країни гуігнгнмів, в яких усвідомлює усі недоліки місцевого населення.<span>Реальною паралеллю в романі є тема подорожі у невідомі країни, адже твір було написано в епоху великих географічних відкриттів, тому Гулівер і став судовим лікарем і охоче погоджувався на експедиції в невідомі країни. Ці історичні факти органічно поєднуються з життям Гулівера у фантастичних країнах. Саме завдяки такій складній конструкції будується сатиричний гротеск у романі.</span>
Новела Ольги Кобилянської під назвою "Меланхолійний вальс" стала продовженням новели "Фантазія-експромт". Але може виникнути питання подібного роду: "Що означає назва новели?" "Що вона пояснює або хоче показати читачам?" і так далі.
Назва цієї модерної новели промовиста,оскільки мотив вальсу у ній наскрізний. Цей мотив стає лейтмотивом,щоб на його тлі вималювати три типи жінок,які є спорідненими у пошуках краси та глибоко індивідуалізованих - художниці Ганни,учительки Марти і піаністки Софії. Оповідачем новели є Марта,тому читач знають про неї менше,ніж про інших героїнь. Про Марту ми дізнаємося передусім через її спілкування з подругами;крім того,сприймаємо події у новелі її очима.
Також ще можна дещо сказати про назву даної новели: долі дівчат у самій новелі відтінюються звучанням меланхолійного вальсу - спочатку веселого,завзятого й сповненого шукання та суму і розлуки у кінці твору. У цьому виявилася майстерність Ольги Кобилянської,віддзеркалилися її чуттєва і зболена душа.