Назва: "Теплі слова"
Автор: <span>В. Голобородько
Рід: лірика
Вид: громадянська
Тема: розповідь про щирі патріотичні почуття.
Ідея: берегти рідне слово дуже важливо для нашого народу.
Худ. засоби:
Епітети: теплими словами.
Уособлення: щоб не вмерло слово.
Повтори: щоб не вмерло слово.
Автор ніби веде діалог з читачем, закликає берегти кожне рідне слово, передавати свої знання нащадкам, плекати мову. </span>
Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України.
<span>Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття. </span>
<span>Як засвідчують історичні документи, втікати з неволі могли переважно чоловіки. Українські жінки ж, які потрапляли до полону, могли звільнитися з ненависного рабства тільки під час козацьких походів. Доля українських бранок була трагічною. Полонянки тужили за рідною землею і нерідко, прагнучи помститися своїм поневолювачам, гинули. </span>
<span>Маруся Богуславка — цілком реальна особа, хоч документальних свідчень про це немає. Про походження Марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім'ї священика. Мабуть, ще дівчиною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького хана. Маруся тужить за рідною землею і, незважаючи на те що вже багато років живе в Туреччині, землю українську називає «наша». Недарма ж і свій ризикований учинок — звільнення українських козаків — вона робить саме на Великдень (найбільше християнське свято). <em>Прощаючись із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам. </em></span>
У казці «Попелюшка, або соболевий черевичок» оповідач відвів
Попелюшці тяжку роль: у неї замість матері була мачуха, Попелюшка
виконувала всю брудну роботу в будинку. Вона мила посуд, прибирала в
кімнатах, чистила каміни в усіх приміщеннях. Що вже й казати про те, що
терпіла Попелюшка, коли жила на горищі, де з усіх мешканців лише щури,
таргани та миші.
Але, незважаючи на все це, головними рисами характеру Попелюшки були працьовитість, доброта та терплячість.
Врешті-решт, як і практично в усіх казках, добро перемагає зло.
Ця казка не є винятком, тож кінець її щасливий, кожен з героїв отримує
те, на що заслуговує. Попелюшка ж, наприклад, виходить заміж за принца. Я
вважаю, що одруження з принцом – це своєрідна винагорода за її вдачу,
за роки страждань та принижень, за всю ту роботу, яку вона робила
стільки часу.
Мені подобається Попелюшка, тому що вона незлостива, добра, розумна,
розсудлива, терпляча, привітна.. Що ж ще? Вона ніколи не робила зла
своїм сестрам та мачусі, як би сильно вони її не принижували чи
знущались з неї.
<span>Саме це й робить Попелюшку вищою за сестер, саме через це до цього
часу матері з усього світу розповідають своїм дітям казку про Попелюшку…</span>
1.)На весні 1241
2.)Тугарин кримезний як Дуб
3.)Скромна та ніжна Мирослава
4.) День ловлі Ведмедів
5.)На дівчину напала скажена ведмедиця
6.)Стародавнє село Тухля
7.)Просить у Боярина руки його доньки
20 700 поділити на 500 ну навіть не знаю